Папа: Бог не є автором зла
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Навіть серед найбільших випробувань Господь Бог не залишає нас наодинці з ними, а якщо відчуваємо спокусу чинити зло, відкидаючи братерство й прагнучи абсолютної влади, пам’ятаймо, що Ісус переміг її задля нас. Такими думками Папа Франциск поділився з прочанами, які в середу, 1 травня 2019 р., зібралися на площі Святого Петра у Ватикані на загальну аудієнцію, яку він присвятив черговому проханню з Господньої молитви, яке звучить: «Не введи нас у спокусу», або ж: «Не дозволь нам впасти у спокусу».
Від спокою до драми
Святіший Отець зазначив, що молитва «Отче наш» розпочинається «спокійно», від пробудження прагнення сповнення «великого Божого задуму». Потім погляд зосереджується на житті, спонукаючи просити «насущного хліба», а далі – на міжособистісних стосунках. А з передостаннім проханням «наш діалог з небесним Отцем входить, так би мовити, у суть драми, тобто, на територію зіставлення між нашою свободою та нашіптуваннями лукавого».
Труднощі перекладу
За словами Наступника святого Петра, використаний в оригіналі в Євангеліях грецький вираз непросто точно перекласти, а тому всі сучасні переклади «дещо шкутильгають». Але щодо одного можемо «однодушно погодитися»: як би не переклався текст, «мусимо виключити, що це Бог є головною дійовою особою спокус, які тяжіють над людською дорогою», нібито Бог влаштовує засідки для Своїх дітей.
«Інтерпретація такого характеру, – наголосив Папа, – суперечить, насамперед, самому ж текстові, й віддаляє від того образу Бога, який нам об’явив Ісус. Не забуваймо, що Господня молитва починається словом “Отче”. А батько не розставляє пастки на своїх дітей. Християни мають справу не із заздрісним Богом, що змагається з людиною, або ж розважається, влаштовуючи нам випробування. Така картина відповідає різним поганським божествам».
Наш брат Ісус здолав спокуси і випробування
У цьому контексті Святіший Отець нагадав про слова з Послання святого Якова про те, що Бог «нікого не спокушає». Навпаки, наш Отець не є автором зла, а коли зло напосідає на людину, «Він змагається пліч-о-пліч з нею, аби визволити її від нього». Випробування та спокуса були «в таємничий спосіб» присутні в житті Ісуса, і в цьому досвіді «Божий Син повністю став нашим братом». І саме євангельські сторінки, які про це розповідають, показують нам, що «найскладніші прохання з “Отче наш”, якими завершується молитва, вже вислухані: Бог не покинув нас самотніми, але в Ісусі об’являється як Бог-з-нами».
«Якщо ми спокушувані коїти зло, заперечуючи братерство з іншими та прагнучи абсолютної влади над всім і над усіма, Ісус вже переміг за нас цю спокусу: це підтверджують перші сторінки Євангелій», – сказав Папа, посилаючись на розповіді про початок прилюдного життя Ісуса, Який після Хрищення в Йордані провів сорок днів у пустині, перемігши спокуси сатани.
В хвилині найвищого випробування
«Але також і в період найвищого випробування Бог не залишає нас наодинці з ними, – вів далі Святіший Отець. – Коли Ісус відійшов на молитву в Гетсиманії, Його серце охопила невимовна тривога, як Він Сам зізнався учням, і Він відчув самотність та покинення: самотній, маючи на Своїх плечах наслідки всіх гріхів світу. Самотність і невимовна тривога. Випробування настільки несамовиті, що трапилося щось неочікуване: Ісус ніколи не жебрав любові до Себе, але тієї ночі відчував смуток на душі аж до смерті, тож просив Своїх друзів: Побудьте тут і чувайте разом зі мною».
Як нагадав Папа, учні не спромоглися чувати й задрімали, Бог, натомість чуває. У найважчі хвилини нашого життя, в період найбільшого страждання, «Він чуває з нами, бореться разом з нами». Чому? Бо є Отцем, а «батько не покидає своїх дітей».
Кінцева молитва
Свої роздуми Святіший Отець завершив молитвою: «Віддали від нас, Боже, період випробування та спокуси. Але коли настане ця хвилина, Отче наш, покажи нам, що ми не самі. Ти – Отець. Покажи нам, що Христос вже взяв на Себе тягар також і цього хреста. Покажи нам, що Ісус кличе нас нести його разом з Ним, з довір’ям вручаючи себе Твоїй Отчій любові».
