Папа: Північна Македонія – мозаїка культур, релігій і народів
Світлана Духович – Ватикан
Першою офіційною подією апостольського візиту Папи Франциска до Північної Македонії стала церемонія привітання, що відбулася перед Президентським палацом у Скоп’є, у вівторок вранці, 7 травня 2019 року. Опісля Святіший Отець здійснив візит ввічливості до Глави Держави Ґйорґе Іванова та зустрівся з прем’єр-міністром Зораном Заєвим. У Президентському палаці відбулася також зустріч Святішого Отця з представниками влади, дипломатичного корпусу й громадянського суспільства країни, до яких він звернувся з промовою.
Зустріч у 25-ту річницю дипломатичних стосунків
Подякувавши Президентові та прем’єр-міністрові країни за запрошення відвідати Північну Македонію, Святіший Отець привітав також присутніх представників різних релігій і владику Кіра Стоянова, Ординарія Скоп’є та Єпарха Струміци-Скоп’є, що представляв вірних Католицької Церкви.
«Вперше Наступник святого апостола Петра здійснює візит до Республіки Македонії, – наголосив Папа. – І я радію, що він відбувається в 25-річницю започаткування дипломатичних стосунків із Святим Престолом, що були встановлені декілька років після отримання незалежності в 1991 році».
Злиття культур і релігій, що породжує мирне співжиття
Святіший Отець вказав на славну історію північно-македонської землі, що зберігає свідчення минулого з часів візантійської й османської імперій, з «величними фортецями серед гір і чудовими іконостасами старовинних храмів, що вказують на присутність християн уже від апостольських часів». Це культурне багатство, за його словами, є відображенням надзвичайно цінної спадщини – багатоетнічного й мультирелігійного обличчя народу, що є плодом багатої історії та стосунків з різними народами впродовж століть. Це злиття культур і релігій породило мирне співжиття, в якому кожна релігійна, чи етнічна група має можливість розвиватися, не пригнічуючи інших. Святіший Отець зазначив, що ці характеристики Північної Македонії є також важливими на шляху її інтеграції з європейськими країнами та побажав, аби до неї долучився ввесь регіон Західних Балкан.
Папа підкреслив, що представники різних релігій – православні, мусульмани, католики, юдеї й протестанти, – а також представники різних національностей – македонці, албанці, серби та хорвати, – спричинилися до створення мозаїки, в якій кожен камінчик є незамінний, бо є частиною одного цілого. «Ця краса, – наголосив він, – досягатиме більшого сяяння тією мірою, якою ви передаватимете її та сіятимете в серцях нових поколінь».
Великодушність до мігрантів і біженців
Папа Франциск відзначив зусилля уряду, міжнародних організацій, Червоного Хреста, Карітасу та деяких неурядових організацій, спрямовані на допомогу мігрантам і біженцям, що прибувають з країн Близького Сходу. Військові конфлікти 2015-2016 років змусили багатьох людей втікати від крайньої бідності й насилля і, прямуючи до Північної та Західної Європи, вони знаходили тимчасовий притулок у Північній Македонії. Негайний вияв солідарності до тих, хто перебував у надзвичайній нужді, за словами Папи, вказує на великодушність цього народу, який, переживши важкі часи, усвідомлює, що справжній розвиток ґрунтується на солідарності й взаємоподілі добрами.
Приклад милосердя святої Матері Терези з Калькутти
Наступник святого Петра віддав шану їхній співвітчизниці – Матері Терезі з Калькутти, що, народилася 1910 року в передмісті столиці Північної Македонії. Досвідчивши Божу любов, вона «вчинила милосердя до ближнього найвищим законом свого існування, викликаючи захоплення в усьому світі та започатковуючи особливий і радикальний спосіб служіння покинутим, відкинутим і найбіднішим». Він закликав усіх трудитися для того, аби сини й доньки цієї землі, наслідуючи приклад святої, могли зростати в покликанні, яке Бог приготував для них.
На завершення Папа Франциск закликав місцевий люд і його провідників надалі прямувати шляхом миру, гостинності й плідної інтеграції між культурами, релігіями й народами.
