Папа: Нунцій повинен займатися питаннями миру, прогресу і співпраці народів

о. д-р. Теодосій Р. Грень, ЧСВВ - Ватикан

Як ми вже повідомляли, від 12 до 15 червня 2019 р., у Ватикані відбувається традиційна щотрирічна зустріч Святішого Отця із Папськими Представниками, під час якої 103 співробітники Глави Католицької Церкви, 98 з яких є Апостольськими Нунціями, а 5 – Постійними Спостерігачами, мають нагоду відвідати ватиканські установи, обговорити важливі питання, помолитись та поспілкуватись із Папою Франциском.

«Десять Заповідей» від Папи Франциска

Вранці 13 червня, приймаючи учасників зустрічі у Климентинському залі Апостольського палацу, Єпископ Риму говорив експромтом, а заздалегідь приготований текст передав своїм Представникам у письмовій формі. У написаному тексті Вселенський Архієрей, перш усього, підкреслив: «Я радий знову зустрітись із вами, аби разом поглянути та оцінити душпастирськими очима життя Церкви і призадуматись над вашою посвятою та важливою місією. Дякую кожному із вас за вашу присутність та ваше служіння […] Я вирішив сьогодні поділитись з вами деякими простими та елементарними принципами, які ви, звичайно, добре знаєте, але пригадати про них буде корисно всім і це допоможе вам краще жити вашою місією з тим самим ентузіазмом, що й під час першого мандату, і з такою ж палкою доступністю, з якою ви розпочали ваше служіння».

Папа додав, що мова йде про, свого роду, «декалог», який, через Папських Представників і їхніх співробітників, звернений також і до всіх єпископів, священників і богопосвячених осіб в кожній частині світу.

Нунцій – це людина Бога

Розпочинаючи перелік десятьох принципів, Єпископ Риму виокремив, ставлячи на першому місті, те, що «Папський Нунцій є людиною Бога». Це означає, що він повинен в усьому слідувати Божій волі, з радістю дотримуватись заповідей, жити для Бога, а не для світу, вільно посвячувати власні сили у своєму служінні, з вірою приймати страждання та добре поводиться із своїм ближнім. За словами Папи, людина Бога не дозволяє себе звести цінностями світу, але у своїх судженнях керується Божим Словом; вона намагається завжди бути святою перед Господом, ввіряючись лише Йому; вона завжди має відкрите серце до знедолених та відкинутих суспільством. «Людина Бога, – підкреслив Папа, – це та, яка практикує справедливість, любов, доброту, гуманність, милосердя. Нунцій, який забуває про те, що він є людиною Бога, нищить себе самого та інших, сходить з рейок та завдає шкоди також і Церкві, якій посвятив своє життя».

Нунцій – людина Церкви

Далі Вселенський Архієрей вказав на те, що бути Нунцієм не означає представляти себе самого, але – Церкву, а, зокрема, Святішого Отця. Коли Папський Представник починає погано поводитись із своїми співпрацівниками, із персоналом та черницями при Нунціатурі, то перестає бути людиною Церкви й уподібнюється до злого упорядникам із біблійної розповіді, який знущався над слугами свого пана. Серед іншого, Папа підкреслив, що Нунцієві не годиться шукати вигідного життя, купуючи собі дорогі фірмові речі, в той час, як люди довкола позбавлені необхідного. Найбільшою честю для людини Церкви є те, щоб бути слугою всіх.

Серед різних завдань людини Церкви, якою покликаний бути Нунцій, Папа наголосив на тому, щоб сміливо захищати Церкву перед силами зла, які завжди намагаються підірвати її авторитет, очорнити та облити брудом. А також Нунцій повинен бути другом для інших співробітників Вселенського Архієрея: єпископів, священиків, богопосвячених осіб та мирян, пам’ятаючи про те, що найвищим законом та основою діяння Церкви є «salus animarum» (спасіння душ).

Нунцій – людина апостольської ревності та примирення

Вказуючи на третьою заповідь для Папських Представників, Святіший Отець наголосив на завданні ревно звіщати Євангеліє, освітлюючи, таким чином, світ світлом Воскреслого Господа, несучи Його людям у кожному куточку світу. Отож, Нунцій – це людина, яка йде життям, сіючи добрі зерна віри у серцях тих людей, яких зустрічає на своєму шляху. Апостольська ревність – це сила, яка тримає на ногах та оберігає від «раку» розчарування.

На переконання Папи, одним із важливих завдань, що стоїть перед Папським Нунцієм, є бути людиною посередництва, єдності, діалогу та примирення. Папський Представник повинен намагатись завжди бути об’єктивним та виваженим, щоб всі сторони бачили у ньому справедливого арбітра, який щиро прагне захистити справедливість та мир. Тому, Нунцій не може зачинитись у Нунціатурі та уникати зустрічі з людьми, що суперечило б його місії.

Нунцій – людина Папи та людина ініціативи

Далі Глава Католицької Церкви звернув увагу на те, що перед Апостольським Нунцієм поставлено також завдання бути людиною Папи, тобто представляти Наступника Святого Петра та його інтереси. Саме тому в деяких країнах світу Нунціатуру називають «Домом Папи». Бути людиною Папи означає, серед іншого, відвідувати спільноти вірних, де Святіший Отець не може бути присутнім особисто, запевняючи тим людям близькість Христа та Церкви. Це завдання, у свою чергу, вимагає від Нунція постійного вдосконалення, осучаснення знань, навчання, аби дедалі краще знати вчення Церкви та інструкції Святої Столиці, яку він представляє.

Нунцію необхідно також мати та розвивати вміння поводитись, відповідно до потреб конкретного моменту, однак, не впадати у жодну із двох крайностей: у ментальну, духовну і людську затверділість чи у лицемірну гнучкість. І тут не йде мова, щоб бути користолюбними, але щоб уміти переходити від бачення ідеалу до актуальності, завжди маючи на думці спільне благо та вірність своїй місії. Це, у свою чергу, вимагає від Нунція розвивати у собі здатність ініціативності, динамічності, зацікавленості, креативності та сміливості. Ініціативна людина, якою на думку Папи повинен бути кожен Папський Представник, – це вчитель, який навчає інших того, як ввійти у контакт з реальністю; яка своєю позитивністю здатна заспокоїти тих, хто переживає життєві бурі.

Нунцій – людина послуху та молитви

Вселенський Архієрей також зазначив, що Папський Представник повинен бути людиною послуху, що тісно переплетений із свободи, адже лише вільна людина є насправді слухняною і лише у послусі Євангелію можна осягнути автентичну свободу. Йдеться про послух покликанню до наслідування стилю життя Ісуса Христа, Який навчав, що більше слід слухати Бога, ніж людей. Проте, послух Господеві не відокремлюється від послуху Настоятелям та Церкві. Нунцій, який не живе у такому послусі схожий на подорожуючого, що заблукав, що загубив компас і ризикує не дійти до наміченої цілі.

Аби досягнути поставлених цілей та виконати довірену Церквою місію, Папський Нунцій повинен бути людиною молитви, плекати постійний зв’язок з Господом Богом та уподібнюватись до Нього. Таким чином налагоджуються родинні стосунки із Богом, які щодня потрібно підживлювати пам’яттю про першу зустріч з Ісусом та вірністю покликанню. Мова йде про родинні стосунки з Господом у молитві, в Євхаристійному Богослужінні та у служінні милосердної любові.

Нунцій – людина дієвого милосердя та покори

На переконання Святішого Отця, Нунцій повинен запопадливо займатися питаннями миру, прогресу і співпраці народів з огляду на духовне, моральне і матеріальне благо всього людського роду. Праця Нунція ніколи не повинна обмежуватися до виконання практик, які, хоч і важливі, однак, ніколи не можуть зробити його місію плідною. З цієї причини Нунцій повинен заанґажовуватись у благодійні заходи, особливо дбати про бідних і маргіналізованих: тільки таким чином він зможе повністю реалізувати свою місію і своє покликання пастиря. При цій нагоді Папа вказав, що милосердна любов завжди повинна бути безкорисливою і що Нунцій не повинен приймати дарунки, які зроблені з метою затуманити його об’єктивність чи купити його свободу.

На завершення Єпископ Риму зазначив, що однією із важливих характеристик Папського Нунція є покора, згідно із навчанням та прикладом самого Ісуса Христа.