Папа розповів про свій візит до Румунії: єдність не касує різноманітності

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Згідно зі звичаєм, повернувшись в неділю, 2 червня з Апостольської подорожі до Румунії, під час загальної аудієнції, що відбулася на площі Святого Петра в середу, 5 червня 2019 р., Святіший Отець розповів паломникам про цей візит. І першими словами, що злинули з його уст, були слова подяки представникам цивільної та церковної влади й усім, хто співпрацював у приготуванні та проведенні подорожі. «Та, насамперед, дякую Богові за те, що дозволив Наступникові святого Петра повернутися до цієї країни через двадцять років після візиту святого Івана Павла ІІ», – сказав він.

Прямувати вперед разом

Папа зазначив, що з радістю закликав тих, з ким зустрічався, «разом прямувати вперед», особисто ступивши на цей шлях разом з румунським народом на його землі. За його словами, різні зустрічі підкреслили «цінність та вимогу» цього спільного прямування, як між християнами, так і між громадянами.

«Як християни, маємо благодать переживати період братерських стосунків між різними Церквами», – сказав Наступник святого Петра, нагадавши, що велика частина вірних у Румунії належить до православної Церкви. Католицьку спільноту, як латинського так і візантійського обряду, він назвав «живою та активною», згадавши також про лютеранську спільноту, яка підтримує добрі стосунки з католиками і з православними.

«Єдність між усіма християнами, хоч і неповна, ґрунтується на тому самому Хрищенні та запечатана кров’ю і стражданнями, перенесеними разом в темний період переслідувань, зокрема, протягом минулого століття за панування атеїстичного режиму», – мовив Папа.

«Наш» Небесний Отець

Святіший Отець назвав «дуже сердечною» зустріч з Предстоятелем Румунської ПЦ та Постійним Синодом, яка стала нагодою наголосити на бажанні Католицької Церкви «прямувати разом через примирену пам’ять до повнішої єдності, яку призивав саме румунський народ під час візиту святого Івана Павла ІІ». Вершиною екуменічного виміру подорожі стало урочисте проказування молитви «Отче наш» в православному патріаршому соборі.

«Це був дуже символічний момент, бо “Отче наш” – це найвидатніша християнська молитва, спільна спадщина всіх охрищених. Ніхто не може казати “мій Отець” чи “ваш Отець”. Ми показали, що єдність не усуває законні відмінності. Нехай же Святий Дух попровадить нас у тому, щоб ми дедалі більше жили як Божі діти й брати та сестри між собою», – побажав Папа.

Євхаристія, свідчення, милосердя

«Як католицька спільнота, – вів далі Святіший Отець, – ми відслужили три Євхаристійні літургії». Першою з них була Свята Меса в катедральному соборі Бухареста в свято Відвідин Єлизавети Марією, «образом Церкви, що прямує вперед у вірі та любові», другою – Свята Меса в санктуарії в Шумулеу-Чук, «де Пресвята Богомати збирає вірний люд в розмаїтті мов, культур і традицій», а третя – Божественна Літургія в Блажі з беатифікацією сімох священомучеників, «свідків свободи та милосердя, що випливають з Євангелія».

«Один з цих нових блаженних, Юліу Хоссу, під час ув’язнення написав: “Бог послав нас у цю пітьму страждання, щоб нести прощення та молитися за навернення всіх”. Згадуючи про жахливі катування, яких вони зазнали, ці слова є свідченням милосердя», – сказав Папа.

Відкривати шляхи для спільного прямування вперед

«Особливо насиченою та святковою» Наступник святого Петра назвав зустріч з молоддю та сім’ями у Яссах, «стародавньому місті, що є перехрестям між Сходом і Заходом», яке, за його словами, «заохочує відкривати шляхи, якими спільно прямувати вперед, у багатстві відмінностей, у свободі, що не відтинає коріння, але креативно з нього черпає».

Останнім етапом стала зустріч з ромською спільнотою, яка була нагодою «повторити заклик проти будь-яких проявів дискримінації та до пошани людей будь-якого етносу, мови та релігії». «Дорогі браття й сестри, дякуймо Богові за цю Апостольську подорож і просімо Його, за заступництвом Пречистої Діви Марії, аби вона принесла рясні плоди для Румунії та Церкви на цих землях», – закликав Папа.