Папа Франциск: відкрийте ваші серця та розум
о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ – Ватикан
«Насправді, університет передбачає не лише вишкіл, але також і виховання, яке виходить від людини і скероване до людини. Йдеться про зобов’язання, яке не може не бути характерною ознакою католицького університету, де прикметник “католицький” не є відзнакою, а, радше, вказує на вимогу ще більшої зразковість», – мовив Папа Франциск, приймаючи у четвер, 14 листопада 2019 р., у залі Павла VІ у Ватикані викладачів, адміністративний та технічних персонал, студентів Вільного Університету Пресвятої Марії Внебовзятої (LUMSA) та їхніх рідних з нагоди 80-ї річниці його заснування.
Завдання Вільного Університету
На початку своєї промови, привітавши присутніх і подякувавши за теплі слова привітання Ректорові університету, Єпископ Риму пригадав про завдання, яке стояло перед університетом у минулому і яке стоїть перед ним сьогодні. Спочатку цей навчальний заклад був заснований як місце відповідного приготування монахинь, які готувалися навчати у католицьких школах, а після реформи 1989 року, набувши статус «Вільного Університету», він відкрив нові факультети, на яких сьогодні навчаються переважно миряни, аби приготувати фахівців різних ділянок.
Вказуючи на одне із найважливіший завдань Вільного Університету, Глава Католицької Церкви процитував свою Апостольську Адгортацію “Evangelii gaudium”, наголосивши на тому, що сьогодні вкрай необхідною є «освіта, яка вчить мислити критично і пропонує шлях дозрівання у цінностях» (EG 64), зокрема, щодо гідності людської особи та спільного добра.
Університет як спільнота
«В дійсності, сам термін “університет” вказує на спільноту, але також й на ідею об’єднання знань, у пошуку, який надає сенсу та істини, необхідних для діалогу між усіма чоловіками і жінками світу», – додав Вселенський Архієрей, наголосивши також і на тому, що слід, як університетська спільнота, плекати дух служіння найостаннішим, дух зустрічі та солідарності, щоб, таким чином, сприяти усвідомленню, що всі ми належимо до «спільної батьківщини».
Особливі зобов’язання
Далі Святіший Отець вказав на деякі конкретні форми відповідальності, які у наш час характерні для кожного католицького університету. Спершу він підкреслив відповідальність послідовності, тобто, вірність та спільнотний дух, зазначаючи: «Університетська спільнота завжди трудиться задля майбутнього, і робить це із сильним усвідомленням своїх коренів та реалістичним сприйняттям сучасності». Тому, Папа із довірою дивиться на нові покоління, які виховуються у Вільному Університеті, як на свідомих головних діячів сучасних перемін, що розпочинаються від чіткого бачення та послідовності.
Іншою відповідальністю є культурна відповідальність перед світом, яку ще можна назвати місійною. В цьому сенсі Папа закликав не боятись щирого діалогу, плекаючи дух зустрічі і прямуючи шляхом істини, свободи та добра, надаючи простір для цілісного виховання людини.
Соціальна відповідальність Університету передбачає активізацію чеснотливих схем інтегрального розвитку завдяки здоровим силам суспільства. Вона вимагає не боятись відкрити наші університетські заклади для служіння серед давніх та нових видів бідності.
Крім того, він вказав на міжуніверситетську відповідальність, адже вищі навчальні заклади повинні співпрацювати між собою на всіх рівнях, зокрема, з католицькими університетами, аби творити плідну атмосферу співпраці, обміну та взаємодопомоги у створенні інноваційних освітніх та дослідницьких проектів, скерованих на інтелектуальну благодійність.
Заклик відкрити серця та розум
«Усіх вас, – студентів, викладачів та відповідальних за університетську спільноту, – заохочую відкрити серця та розум», – закликав Вселенський Архієрей, заохочуючи не піддаватись тенденціям, домінуючим у світі, в якому різноманітність вважається конфліктом, та прагнути зробити свій оригінальний внесок. «Ви, молоде, не бійтеся бути вимогливими до своїх вчителів, які, щоб бути вихователями, повинні бути також свідками. А ви, вчителі, не бійтеся бути вимогливими до своїх студентів, аби вони могли якнайкраще проявити себе», – побажав на закінчення Папа Франциск, закликаючи до плекання цілісного виховання.