ПАПА

Папа: Похилий вік – пора дару й діалогу

Зустрічаючись з представниками «Національної Асоціації похилих віком працівників», Папа Франциск закликав літніх людей, у міру сил, допомагати потребуючим і наголосив на важливості сприймати їх як багатство й цінний ресурс для суспільства.

Духович Світлана – Ватикан

Похилий вік – це пора дарування й діалогу. На цьому наголосив Святіший Отець в понеділок, 16 грудня 2019 р., приймаючи на аудієнції представників італійської «Національної Асоціації похилих віком робітників» з нагоди 70-річчя її заснування.

Старіти, допомагаючи іншим

Пояснюючи слова про те, що старість – це пора дару, Наступник святого Петра зазначив, що літніх людей потрібно сприймати не як тягар, а як ресурс і багатство. На це вказує їхній відчутний внесок у волонтерську діяльність. Похилі віком особи в доброму стані здоров’я можуть віддавати частину свого часу, аби опікуватися потребуючими.

“Волонтерство, – наголосив він, – це досвід, корисний як для того, що його отримує, так і для того, що його здійснює. Праця на користь інших, насправді, допомагає подолати почуття самотності, покращує розумові здібності й психічне здоров’я.”

Папа вказав на необхідність того, щоб літніх людей розглядали не тільки як тих, хто має певні потреби, але й як тих, хто має мрії, що ґрунтуються на пам’яті.

Діалог між похилими віком і молоддю

Похилий вік – це пора діалогу. Пояснюючи це ствердження, Єпископ Риму вказав на велике значення діалогу між немолодими й молоддю для будування «справедливішого, кращого, солідарнішого й більш християнського суспільства».

Папа наголосив, що молодь є силою на шляху народу, а похилі віком люди зміцнюють цю силу пам’яттю й мудрістю. Старість, за його словами, – це час благодаті, в якому Господь кличе зберігати й передавати віру, молитися й перебувати потребуючими.

Протистояти культурі відкинення

Єпископ Риму зазначив, що сприймаючи похилий вік як пору дару й пору діалогу, можна «подолати стереотип, згідно з яким літня людина – це хвора, неповносправна, залежна, ізольована, повна страхів, відкинута людина із слабкою ідентичністю задля втрати соціальної ролі».

За словами Папи, предметом відкинення в сучасному суспільстві часто стають як молоді люди, що не можуть знайти роботи, так і літні, яких відкидають, виправдовуючись необхідністю утримувати економічну систему «в рівновазі».

Святіший Отець вказав на необхідність будувати приязніше й людяніше суспільство, що не відкидає тих, хто є тілесно чи психічно слабшим, а, навпаки, вимірює власний поступ, ґрунтуючись на ставленні до цих людей.