Папа: Перейти від формального дотримання заповідей до прийняття серцем
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
Заповіді є засобом свободи, що допомагає нам не бути невільниками пристрастей та гріха. На це звернув увагу Папа Франциск, коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» в неділю, 16 лютого 2020 р., уривок з 5-глави Євангелії від Матея, так званої «нагірної проповіді», в якому Ісус навчає Своїх слухачів правильного підходу до вимог Заповідей, даних Мойсеєві.
Як зауважив Святіший Отець, Христос закликає слухачів бути відкритими для Бога, Який «через Закон навчає нас справжньої свободи та відповідальності». Тож заповідями слід жити як інструментом свободи, адже «коли піддаємося спокусам і пристрастям, то перестаємо бути володарями й головними дійовими особами свого життя, але стаємо неспроможними розпоряджатися ним вільно та відповідально». І війни, яких не бракує у світі – це наслідки опанування пристрастями.
Прийняти заповіді до серця
Наступник святого Петра звернув увагу на те, що промова Ісуса побудована на чотирьох антитезах: «Ви чули, що було сказано… А я кажу вам». Тут розглядаються «щоденні ситуації», такі як людиновбивство, перелюб, розлучення та клятва. «Ісус не касує приписи, що стосуються цих тем, але пояснює їхнє глибше значення та вказує на духа, з яким їх слід виконувати. Він заохочує перейти від формального зберігання закону до суттєвого виконання, приймаючи закон у серце, яке є центром намірів, рішень, слів і жестів кожного з нас», – сказав Папа, підкреслюючи, що саме із серця «походять як добрі, так і лихі вчинки».
«Приймаючи Божий закон у своє серце, – пояснив він, – розуміємо, що коли не любимо ближнього, то деякою мірою вбиваємо себе самих та інших, бо ненависть, суперництво та поділи вбивають братню любов, яка лежить в основі міжособистісних стосунків. І це стосується як сказаного про війни, так і пліток, оскільки язик убиває. Приймаючи Божий закон до серця, розуміємо, що слід панувати над прагненнями, бо не все, чого пожадаємо, можна мати, й не є добрим піддаватися егоїстичним і присвоюючим почуттям. Коли приймається Божий Закон до серця, то розуміємо, що слід облишити стиль життя, що складається із недотриманих обіцянок, як також перейти від заборони кривоприсяги до рішення взагалі не клястися, прийнявши наставлення повної щирості з усіма».
Сила любові та благодаті
За словами Святішого Отця, Ісусові відомо, що нам не є легко жити заповідями в цей «настільки глибокий і всеохоплюючий спосіб». Тому Він підтримує нас Своєю любов’ю, адже прийшов у світ «не лише для того, щоб сповнити Закон», але й для того, щоб «обдарувати нас Своєю благодаттю, аби ми могли чинити Божу волю» через любов до Нього і до ближніх. Все «можемо зробити» з Божою благодаттю, й святість полягає у тому, щоби «зберігати цю безкорисливість, дану нам Богом».
«Йдеться про те, щоб довіряти та вручити себе Йому, Його благодаті, цій безкорисливості, яку Він нам дає, прийняти руку, яку Він постійно нам простягає, щоби наші зусилля та необхідні старання завжди знаходили Його допомогу, наповнену добротою та милосердям», – сказав Папа, підсумовуючи, що Ісус запрошує нас чинити поступ на дорозі любові, яку Він нам показав і відправною точкою якої є серце. І це дорога, щоб «жити по-християнському».
«Нехай же Діва Марія допомагає нам прямувати дорогою, накресленою Її Сином, щоби досягнути справжню радість і поширювати повсюди справедливість і мир», – побажав Святіший Отець.
