Зречення, яке змінило історію Церкви

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Сім років тому, 11 лютого 2013 року, в день, коли у Ватикані відзначається державне свято річниці підписання Латеранських угод, якими було створено сучасну ватиканську державу, світ облетіла шокуюча та несподівана новина – під час зустрічі з кардиналами Папа Венедикт XVI повідомив про своє зречення з Петрового служіння.

Несподівана заява

Проминули сторіччя відтоді, коли востаннє перед тим відбулося зречення Папи, а тому для більшості людей мова йшла про щось незвичне, але ті, які зблизька супроводжували Венедикта XVI, розуміли, що над цим питанням він довго і молитовно роздумував, чинячи духовне розпізнавання. І його пояснення щодо цього кроку були абсолютно адекватними і чіткими.

Приховане служіння

Прощаючись, він підкреслив, що вестиме приховане життя, але продовжуватиме служити Церкві молитвою. З іншого боку, у цьому молитовному житті не бракує різних зустрічей, в тому числі й з його наступником. Він здійснює звичайну діяльність побожної похилої віком людини: тобто, веде життя молитви, роздумувань, читання, відповідає на листи, які отримує, проводить розмови та зустрічі з близькими людьми, з якими охоче зустрічається. І серед цих взаємин особливе місце займають стосунки з Папою Франциском, якому він в останній день свого понтифікату обіцяв «безумовну пошану і послух».