Папа до народних рухів: Щоб кожен працівник мав гідну зарплату й права
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Невидиме військо, що воює в найнебезпечніших траншеях», військо, єдиною зброєю якого є «солідарність, надія та почуття спільноти, які наново розквітають в ці дні, коли ніхто не може врятуватися сам». Такими словами Папа Франциск звернувся до представників народних рухів, надіславши їм листа в Неділю Пасхи.
Так звані «Народні рухи» у Латинській Америці – це об’єднання убогих робітників і селян, безземельних і безпритульних, корінних жителів, мігрантів, мешканців нетрів та різного роду неформальних поселень, нелегальних робітників та безробітної молоді, тобто, рухи, які об’єднують жертви суспільної маргіналізації, людей, змушених жити і працювати на периферії суспільства та захищати власні інтереси, консолідуючись саме у такі асоціації, не маючи права на організацію традиційних профспілок. Пишучи до них, Глава Католицької Церкви визнає, що вірус вражає всіх, не роблячи різниці з огляду на національність чи соціальний статус, але саме бідні й відкинені платять тепер і заплатять в майбутньому найвищу ціну за наслідки пандемії, тож прийшов час замислитися над можливістю загальної зарплатні для відкинених.
Служіння, яке не припиняється
Святіший Отець скерував свою думку до багатьох людей, які далеко від проекторів ЗМІ не припиняють служити. Це жінки, які «помножують хліби на спільнотних кухнях», це дрібні сільгоспвиробники та селянські родини, які «й далі обробляють землю, вирощуючи здорову їжу, не знищуючи природу, не нагромаджуючи її і не спекулюючи на потребах людей», тощо… «Хочу, – пише він, – аби вони знали, що наш Небесний Отець бачить їх, цінує, визнає та утверджує в їхньому виборі».
Папа не оминув увагою конкретної допомоги, яку народні рухи в цей період пандемії надають тим, які страждають. «Як же важко залишатися вдома для того, хто живе в маленькому й нестабільному помешканні, чи тому, хто навіть не має даху над головою. Як же важко мігрантам, людям, позбавленим волі чи тим, які проходять через лікування від залежності. Й ви перебуваєте там, підставляючи їм плече, щоб речі були менш складними, менш болючими», – зазначив він, «від щирого серця» складаючи подяку.
Людина в центрі економічної моделі
Далі, в контексті фінансово-економічної системи в період пандемії, Папа висловлює сподівання, що уряди зрозуміють, що «технократичні парадигми (в центрі яких держава або ринок) не достатні для подолання цієї кризи та інших великих проблем людства». За його словами, сьогодні, як ніколи раніше, саме «люди, громади, народи повинні бути поставлені в центрі, об’єднані, що лікувати, піклуватися, ділитися благами».
«Я знаю, – пише Святіший Отець, – що ви були виключені із благ глобалізації. Ви не втішаєтеся тими поверховними приямностями, які роблять нечутливими чимало сумлінь. Однак, ви завжди змушені терпіти від її збитків. Лиха, які сьогодні гнітять усіх, вас уражають подвійно. Чимало з вас живуть день за днем без жодної юридичної гарантії, що захистить вас. Мандрівні продавці, збирачі вторинної сировини, працівники базарів, дрібні сільгоспвиробники, будівельники, ремісники, очищувачі стоків, надавачі різноманітних послуг, ви, працівники неформальної, незалежної чи народної економіки, не маєте постійної зарплатні, щоб пережити цей період, тож карантинні заходи стають для вас нестерпними», – зауважує Глава Католицької Церкви, підсумовуючи: «Можливо, прийшов час замислитися над загальною зарплатою, що визнаватиме та надаватиме гідності благородним і незамінним завданням, які ви виконуєте, здатною забезпечити таку людську та християнську дійсність: аби жоден робітник не був позбавлений прав».
