ПАПА

Папа: медпрацівники стали опорою італійського суспільства в час лиха

Звертаючись до медпрацівників, представників адміністрації та духовенства італійського регіону Ломбардії, що найбільше постраждав від пандемії коронавірусу, Папа Франциск висловив їм вдячність за великодушність й відданість у їхньому служінні.

Світлана Духович – Ватикан

У суботу, 20 червня 2020 р., Папа Франциск прийняв на аудієнції Президента північноіталійського регіону Ломбардія, місцевих єпископів, а також медичних працівників, що трудилися у відділах Covid-19. Окрім представників цього регіону, що найбільше постраждав від пандемії, в аудієнції взяли також участь керівники римської інфекційної лікарні «Spallanzani», яка докладає багато зусиль у боротьбу з коронавірусом.

Великодушність і відданість в боротьбі з коронавірусом

Звертаючись до присутніх, Святіший Отець зазначив, що протягом останніх місяців різні сфери італійського суспільства – національні та регіональні установи, муніципалітети, дієцезії та парафії, а також волонтерські об'єднання – великодушно й віддано боролися з пандемією. Папа висловив вдячність лікарям, медсестрам і медбратам та всім медичним працівникам, які перебували на передовій цього важкого, а, інколи, героїчного служіння.

“Вони були видимим свідченням людяності, що зігріває серце, – підкреслив він. – Багато з них захворіли, а деякі, на жаль, померли під час виконання своєї професії. Ми з великою вдячністю згадуємо про них у молитві.”

Медпрацівники – надійна опора для хворих і їхніх родин

Вселенський Архиєрей наголосив, що у вихорі епідемії надійна й великодушна присутність медиків та фельдшерів стала безпечною опорою, не тільки для хворих, але й також для їхніх рідних, які не могли їх відвідати. Медпрацівники стали для хворих немовби членами родини, що здатні поєднувати професійну компетентність з конкретними проявами любові. Пацієнти відчували, що біля них є «ангели», які допомагали покращити здоров'я, і, одночасно, заспокоювали й підтримували. Вони телефонували до родичів помираючих пацієнтів, аби дати їм змогу прощатися, й супроводжували їх до порогу остаточної зустрічі з Господом.

“Дорогі лікарі, медсестри й медбрати, світ зміг побачити, скільки добра ви зробили в цій ситуації випробування. Навіть коли ви були виснажені, ви й надалі працювали з професіоналізмом та самопожертвою. Скільки лікарів, медсестер, фельдшерів не мали змоги повертатися до дому й спали, де могли, бо в лікарні не було ліжок. І це породжує надію. Ви були однією з опорних колон всієї країни.”

– наголосив Папа, висловлюючи вдячність всім присутнім медпрацівникам та їхнім колегам у всій Італії.

Використовувати досвід великодушності, аби будувати майбутнє

Наступник святого Петра зауважив, що ця позитивна енергія, яку було вкладено, є багатством, яке може й повинно принести плід для теперішнього й майбутнього суспільства Ломбардії та всієї Італії. Він додав, що для того, аби вшанувати страждання хворих та багатьох померлих, особливо, людей похилого віку, потрібно докладати зусилля у будування майбутнього, починаючи від численних свідчень безкорисливої любові, які залишили незаперечний слід в суспільстві, показуючи, наскільки близькість, турбота й самовідданість потрібні для того, щоб живити братерство та громадське співіснування.

Не забувати, що ми потребуємо Бога й одні одних

«Таким чином, – вів далі Святіший Отець, – ми зможемо вийти з цієї кризи духовно та морально сильнішими; і це залежить від сумління та відповідальності кожного з нас. Але не наодинці, а разом та з Божою благодаттю». Християни, як зазначив Папа, повинні свідчити про те, що Бог нас не покидає, але в Христі надає значення також і цій дійсності та нашому обмеженню. Він пояснив, що в період кризи виявилась ілюзорність бачення, що прагне зосередити все на собі й вчинити індивідуалізм провідним принципом суспільства.

Святіший Отець закликав усіх не забувати про це після завершення надзвичайної ситуації: не забувати, що ми потребуємо інших, когось, хто би піклувався про нас, хто б нас підбадьорював; не забувати, що всі ми потребуємо Отця, Який простягає нам руку.

“Молитися й взивати до Нього – це не ілюзія, – підкреслив Папа. – Ілюзія – це вважати, що можемо обійтися без цього! Молитва – це душа надії.”

Вдячність духовенству, що проявило мужність і любов до людей

Вселенський Архиєрей пригадав, що останніми місяцями вірні не мали змоги брати участь у богослуженнях, але не зважаючи на це вони не переставали відчувати себе спільнотою, молячись наодинці чи в сім'ї, також завдяки засобам суспільної комунікації, об'єднуючись духовно й усвідомлюючи, що Господні обійми виходять за межі простору. Папа висловив захоплення завзяттям священиків, які не припиняли надавати вірним душпастирську опіку й не залишили їх на самоті з болем і страхом. Він згадав тих священиків, які, подібно до багатьох медпрацівників, померли від Covid-19, здійснюючи своє служіння, а також подякував всьому італійському духовенству, яке проявило мужність і любов до людей.

Початок чуда

На завершення Папа Франциск ще раз висловив глибоку вдячність всім присутнім і тим, кого вони представляють, за їхні зусилля, яких вони доклали в цій складній ситуації.

“Не забувайте, що всі ви, які трудилися – лікарі, фельдшери, волонтери, священики, богопосвячені особи, миряни – своєю працею розпочали чудо.”

– наголосив він, посилаючись на уривок з історичного роману італійського письменника Алессандро Мандзоні, «Заручені» (італ. I promessi sposi), в якому один з персонажів сказав: «Я ніколи ще не чув, щоб Господь почав якесь чудо без того, щоб добре його завершити». «Нехай це чудо, яке ви розпочали, завершиться добре», – побажав Папа, уділивши присутнім Апостольське благословення.