Папа: Ісус дбає про духовні й про матеріальні потреби і навчає співчуття

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Співчуття – це не чисто матеріальне почуття, бо є участю в болеві ближнього, виявом довіри до Божого провидіння та готовністю ділитися з іншим. На це звернув увагу Папа Франциск перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 2 серпня, коментуючи розповідь з Євангелії від Матея про те, як Ісус помножив хліби.

Змінити підхід до справи

Святіший Отець зауважив, що ця подія відбулася в пустинному місці, куди Ісус відійшов зі Своїми учнями. Однак, люди довідалися, де вони перебували, та прийшли, щоби послухати Його та оздоровитися. Тож учні, «практичні люди», із заходом сонця почали хвилюватися й запропонували Ісусові відпустити людей, аби ті подбали собі про поживу. Він же відповів: «Дайте ви їм їсти».

«Уявімо собі обличчя учнів! Ісус добре знає, що зараз учинить, але хоче змінити їхній підхід: не казати, мовляв, відпусти їх, нехай собі подбають, знайдуть собі їсти, але запитувати, що провидіння дає нам для того, щоби поділитися?» – сказав Папа, додавши, що через цю ситуацію Ісус хоче, як учора, так і сьогодні, виховувати Своїх друзів згідно з Божою логікою. А нею є «брати на себе тягар іншого», «не вмивати руки», «не відвертати свій погляд». Бо оте «нехай собі подбають», за його словами, «не належить до християнського словника».

Реалізм і знак любові

І як тільки один з них «із реалізмом» сказав: «Не маємо нічого, крім п’яти хлібів і двох рибин», Ісус сказав принести їх, узяв цю поживу в Свої руки, підвів очі до неба, проказав благословення та почав ламати хліб і передавати учням, аби вони його роздавали. Й цього вистачило, щоб нагодувати тисячі людей.

«Цим жестом, – зазначив Святіший Отець, – Ісус виявляє Свою могутність, але не в театральний спосіб, але як знак милосердної любові, великодушності Бога Отця до Своїх втомлених і потребуючих дітей. Він занурений у життя Свого народу, розуміє його втому та обмеження, але не допускає, аби хтось був втрачений чи занепав: Він живить Своїм словом та дарує достатньо поживи для фізичного утримання».

Матеріальне та духовне

Як зауважив далі Наступник святого Петра, в цій євангельській розповіді бачимо очевидне посилання на Пресвяту Євхаристію, але також «тісний зв’язок між євхаристійним хлібом, поживою для вічного життя, та насущним хлібом, необхідним для земного життя». Перед тим, як принести Себе в жертву як Хліб спасіння, Ісус дбає про поживу для тих, які йдуть на Ним.

«Іноді, протиставляється духа й матерію, але, в дійсності, спіритуалізм, як і матеріалізм, є чужими для Біблії. Це не біблійна мова», – сказав Святіший Отець, підкреслюючи, що співчуття до людей, виявлене Ісусом, не є сентименталізмом, але «конкретним проявом любові, яка бере на себе потреби людей». Й ми покликані приступати до євхаристійної трапези з таким самим наставленням, що й Ісус: зі співчуттям до потреб інших. Співчуття не є «чисто матеріальним почуттям», і варто запитувати себе, чи перед обличчям повідомлень про війни, голод і пандемії «відчуваю співчуття». Не слід забувати це слово, яке є «довірою до провидінної любові Отця та означає сміливий взаємоподіл».

«Нехай же Пресвята Марія допоможе нам прямувати шляхом, який Господь показує нам в Євангелії сьогодні. Це шлях братерства, який є суттєвим для подолання бідності та страждань цього світу, особливо, в цей важкий період, і спрямовує нас за межі цього світу, бо це шлях, який розпочинається від Бога і до Бога повертається», – підсумував Папа.