Папа: Нормальність, до якої ми покликані – нормальність Божого царства

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Нехай же Господь Бог допоможе нам в світлі віри «учинити вірусною» любов і глобалізувати надію. Таким побажанням Папа Франциск підсумував свій цикл повчань «Оздоровити світ», присвячений подоланню наслідків пандемії. Під час загальної аудієнції в середу, 30 вересня 2020 р., він зазначив, що протягом попередніх тижнів «ми разом у світлі Євангелія роздумували над тим, як оздоровити світ, що страждає від недуги, яку пандемія унаочнила та загострила».

Далі прямувати цим шляхом

Святіший Отець нагадав, що ми пройшли дорогами гідності, солідарності та субсдіарності, що є незамінними для сприяння спільному благу. Як Христові учні, ми вирішили йти Його кроками, зробивши вибір на користь убогих, переосмислення використання благ і турботи про спільний дім. Якорем для нас стали принципи соціальної доктрини Церкви під проводом віри, надії та любові.

«І я б хотів, аби цей шлях не завершився цими моїми катехизами, але щоб ми і надалі прямували вперед, зосередивши погляд на Ісусі, Який спасає і оздоровляє світ, – мовив Глава Католицької Церкви. – Як нам показує Євангелія, Ісус оздоровляв хворих різного характеру, повертав зір сліпим, слово – німим, слух – глухим. А коли оздоровляв фізичні хвороби та рани, оздоровляв також і дух, прощаючи гріхи, бо Ісус завжди прощає, як також “соціальні болі”, залучаючи марґіналізованих».

До «нормальності» Божого царства

За словами Папи, Ісус дає нам дари, необхідні для того, щоб і ми любили та оздоровляли, як Він це чинив, піклуючись про всіх без огляду на расу чи мову. Але щоб так дійсно відбувалося, «ми повинні споглядати та цінувати красу кожної людської істоти і кожного створіння». Як навчав Папа Венедикт XVI, кожен із нас є плодом Божої думки, кожен є любленим і необхідним. І кожне створіння «має що сказати нам про Бога-Творця». І визнання цієї істини, вдячність за «глибокі узи нашої загальної спільності з усіма людьми та всіма створіннями», оживляє «великодушне та сповнене ніжності піклування», допомагає нам розпізнати Христа, присутнього в наших страждаючих братах і сестрах, почути їхнє волання і волання землі. «Внутрішньо мобілізовані» цим воланням, зможемо причинитися до оздоровлення стосунків.

«Зможемо відродити суспільство і не повертатися до так званої “нормальності”, що є хворою “нормальністю”, яка захворіла ще до пандемії, яка лише унаочнила це. Ця нормальність була хворою на несправедливість, нерівність і занепад довкілля. Нормальність, до якої ми покликані, – це нормальність Божого Царства, де сліпим повертається зір, криві ходять, прокажені очищуються, глухі чують, мертві воскресають, а бідним проповідується Євангеліє», – сказав Святіший Отець, цитуючи Євангелію від Матея і додаючи, що в нормальності Божого царства «всі отримують хліб і ще залишається», соціальна організація ґрунтується на тому, «щоб робити внесок, ділитися й роздавати, а не володіти, виключати та нагромаджувати».

Несправедливість не є природною

Як зауважив далі Наступник святого Петра, маленький вірус і далі завдає глибокі рани, викриваючи наші фізичні, соціальні та духовні вразливості. Він «оголив велику нерівність, яка панує в світі»: нерівність у можливостях, доступі до благ, охорони здоров’я, технологій, до освіти. «Ці форми несправедливості не є природними ані такими, яких не можна уникнути. Вони є ділом людини, походять із моделі зростання, відірваної від глибших цінностей», – сказав Глава Католицької Церкви, підкреслюючи, що саме це «відібрало у багатьох надію» та «помножило непевність і тривогу».

«Ось чому, – додав він, – для того, щоби вийти з пандемії, ми повинні знайти ліки не лише від коронавірусу, що важливо, але й від великих людських і соціально-економічних вірусів: не приховувати їх під кількома мазками фарби. І, без сумніву, не можемо сподіватися на те, що економічна модель, яка лежить в основі несправедливого і непосильного розвитку, розв’яже наші проблеми. Вона не зробила цього і не зробить, бо не може цього зробити хоч деякі фальшиві пророки і надалі обіцяють “ефект просочування згори донизу”, який так ніколи й не справджується».

Суспільство участі

Тому, за словами Святішого Отця, ми повинні «нагально» взятися до праці, аби створювати нові політики, накреслювати системи суспільної організації, в якій наголошуватиметься «на участі, піклуванні та великодушності», а не на «байдужості, експлуатації та часткових інтересах», прямувати вперед з ніжністю. Бо «солідарне і справедливе суспільство» є «здоровішим суспільством», а суспільство участі, де з «останніми» рахуються так само, як і з «першими», посилює спільність.

Ступити на цей «шлях оздоровлення» Папа запрошує «під покровом Діви Марії, Матері Здоров’я». За його словами, натхнені Святим Духом, ми «зможемо спільно трудитися на користь Царства, започаткованого в цьому світі Христом», царства «світла серед темряви, справедливості серед кривди, радості серед багатьох болів, оздоровлення та спасіння між недугами та смерті, ніжності серед ненависті». «Нехай же Бог дасть нам у світлі віри “вчинити вірусною” любов і глобалізувати надію».