Папа: Вірус, що не знає границь, долається такою ж любов’ю

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Коли любимо та вивільняємо креативність, довіру й солідарність, то з’являються конкретні ініціативи на користь спільного добра. На це звернув увагу Папа Франциск під час чергової зустрічі з вірними, присвяченої темі оздоровлення світу після пандемії. Промовляючи до паломників, які в середу, 9 вересня 2020 р., зібралися у внутрішньому дворі Святого Дамаза Апостольського Палацу, він підкреслив, що криза, яку переживаємо, торкається всіх, і зможемо вийти з неї кращими «коли всі разом шукатимемо спільне добро». Однак, стаємо свідками переважання «часткових інтересів».

На основі любові

Наступник святого Петра зазначив, що «християнська відповідь» на пандемію та її соціально-економічні наслідки ґрунтується на любові, насамперед, «на любові Бога, що завжди нас випереджує». Він «любить нас безумовно», а ми, усвідомивши таку любов, можемо давати схожу відповідь. Тобто, любити не лише тих, які мене люблять, але й тих, які мене не люблять або не знають мене.

«Звісно, любити всіх, включаючи ворогів важко. Я б сказав, що це – мистецтво! Однак, мистецтво, якого можна навчитися й вдосконалюватися в ньому, – сказав Папа. – справжня любов, яка вчиняє нас плідними та вільними, завжди є експансивною, а також – інклюзивною. Така любов піклується, оздоровляє та приносить користь».

Не лише особиста, але й політична і суспільна

Далі Святіший Отець вказав на те, що любов не обмежується лише взаєминами між двома чи кількома особами, друзями чи родиною, але включає громадські та політичні стосунки, а також природу. Й оскільки ми є «соціальними і політичними істотами», то одним із «найвищих виражень любові» є саме суспільна та політична, «вирішальна для людського розвитку й долання будь-якої кризи».

«Знаємо, – сказав він, – що любов вчиняє плідними родину й дружбу, але варто пам’ятати, що вчиняє плідними також соціальні, культурні, економічні й політичні стосунки, даючи нам змогу будувати “цивілізацію любові”, як любив казати святий Павло VI, та, йдучи його слідами, – святий Іван Павло ІІ. Без цього натхнення переважає протилежність – культура егоїзму, байдужості, відкинення як непотребу».

Здорове суспільство

Як зауважив Папа, коронавірус показав нам, що справжнім добром кожного є спільне добро. Здоров’я є не лише індивідуальним благом, але й громадським. Здоровим є те суспільство, «що піклується про здоров’я всіх». «Вірус, якому невідомі бар’єри, кордони чи культурні і політичні відмінності, повинен долатися любов’ю без бар’єрів, границь і відмінностей», – наголосив він, зазначаючи, що саме така любов здатна породити соціальні структури, які спонукають до взаємоподілу, а не поборювання, залучати найуразливіших, а не відкидати їх як непотріб.

«У дійсності, коли любимо та вивільняємо креативність, довіру та солідарність, то там з’являються конкретні ініціативи для спільного добра. Й це справджується як на рівні малих і великих спільнот, так і на міжнародному рівні», – сказав Глава Католицької Церкви, додаючи, що навпаки, якщо рішення щодо пандемії носитимуть «відбитку егоїзму», то, можливо, зможемо «вийти з коронавірусу, але не з соціальної та загальнолюдської кризи», яку вірус унаочнив і загострив.

На міцній скелі

Отож, слід бути пильними, аби «не будувати на піску». За словами Святішого Отця, для того, аби будувати «здорове, інклюзивне, справедливе та мирне суспільство», слід чинити це «на скелі спільного добра». Й це завдання лежить на всіх, а не лише на деяких спеціалістах. Дбання про спільне добро належить до місії християн.

«На жаль, політика часто не втішається доброю славою, і знаємо чому. Це не означає, що всі політики є лихими, ні, я не це маю на увазі. Лише кажу, що політика часто не втішається доброю славою. Але не слід миритися з цим негативним баченням, але, радше, реагувати, на ділі показуючи, що є можливою, а навіть більше того, обов’язковою добра політика, яка ставить у центрі людську особу та спільне добро», – наголосив Папа, пояснюючи, що вона є можливою мірою того, як кожен громадянин, особливо ті, які наділені спеціальними обов’язками в суспільстві та політиці, «вкорінюватимуть своє діяння у етичних принципах» та «надихатимуть його соціальною та політичною любов’ю». І в історії не бракує святих політиків. До особливого свідчення в цій сфері покликані християни-миряни.

«Отож, прийшов час помножити нашу соціальну любов, у що всі зроблять свій внесок, починаючи з нашої незначності. Спільне добро вимагає участі всіх», – підсумував Святіший Отець, наголошуючи, що коли кожен чинитиме своє і нікого не відкидатиметься, це стане відображенням Божого образу, який носимо в собі, бо «Бог є Тройцею Любові», і з Його допомогою «зможемо оздоровити світ, всі разом трудячись задля спільного добра».