Папа: Ми не є справжніми учнями Ісуса, доки серце закрите на ближнього
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
Як і кожної неділі, також і 25 жовтня 2020 року побожні римляни та туристи зібралися опівдні на площі Святого Петра у Ватикані, щоби послухати проповідь Папи, помолитися разом з ним молитву «Ангел Господній» і отримати його благословення. В центрі уваги роздумів, якими поділився Глава Католицької Церкви, був діалог Ісуса із законовчителем, який запитував про найбільшу заповідь. Христос сказав йому: «Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю», та додав: «А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як себе самого».
Суть морального життя
Як пояснив Святіший Отець, Ісусова відповідь об’єднує дві фундаментальні заповіді, які Бог дав Своєму народові через Мойсея, чим уникає пастку, яку йому приготували співрозмовники з метою випробувати. В той час, як вони намагалися втягнути Його в суперечку про ієрархію заповідей, Ісус вказує на дві основні осі для віруючих всіх часів.
«Першою є те, що моральне та релігійне життя не може применшуватися до стурбованої та вимушеної слухняності, але повинно мати своїм принципом любов. Другою віссю є те, що любов повинна тяжіти водночас і нероздільно до Бога і до ближнього. В цьому, – сказав Папа, – й полягає основна новизна Ісусового навчання, що дає нам зрозуміти, що не є справжньою та любов до Бога, яка не виражається у любові до ближнього, й так само не є справжньою любов до ближнього, яка не черпає зі стосунків із Богом».
Критерій перевірки
Ісус завершив Свою відповідь словами: «На ці дві заповіді ввесь закон і пророки спираються». За словами Святішого Отця, це означає, що «всі заповіді, які Бог дав Своєму народові, повинні зіставлятися з любов’ю до Бога і до ближнього». Всі вони потрібні для «здійснення та вираження цієї подвійної неподільної любові».
Як пояснив далі Папа, любов до Бога виражається, насамперед, у молитві, зокрема, в адорації, «яка є ядром молитви». А любов до ближнього, що називається «братньою любов’ю», побудована з близькості, слухання, взаємоподілу, піклування про іншого… Ми ж дуже часто не знаходимо часу, щоб допомогти ближньому, але маємо час на пліткування…
До джерела любові
Святіший Отець підкреслив, що Ісус ще раз «допомагає нам приходити до живого та бурхливого джерела любові», яким є Сам Бог, Якого слід «любити повністю в сопричасті, яке ніщо й ніхто не може розбити». «Сопричастя – це дар, про який слід просити кожного дня, але також – особисті старання про те, щоби не дозволити, аби життя поневолили ідоли світу», – сказав він, додаючи, що «перевіркою нашого шляху навернення та святості завжди є любов до ближнього».
«Доки існуватиме брат чи сестра, для яких замикаємо своє серце, будемо далекими від того, щоб бути такими учнями, як вимагає Ісус. Але Його божественне милосердя не дозволяє нам знеохочуватися, більше того, кличе кожного дня наново розпочинати правильно жити Євангелієм», – підсумував Папа, побажавши: «Нехай же заступництво Пресвятої Марії відкриє наші серця на прийняття “великої заповіді”, подвійної заповіді любові, що підсумовує весь Божий закон і від якої залежить наше спасіння».
