Папа: Дух братерства може допомогти нам вийти з кризи кращими

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Amedeo Lomonaco – Ватикан

«Пандемія змінює світ і вводить нас у кризу», й з цієї ситуації вийдемо або кращими, або гіршими. Те, якими ми вийдемо, «залежить від рішень, які приймаємо під час кризи», – пояснює Папа Франциск в інтерв’ю для іспанської версії часопису «Il mio Papa», провідними темами якого були ключові питання життя в період пандемії та пропозиції для того, як вийти з кризи.

Відповідальність за майбутнє

«Який спосіб життя залишимо майбутнім поколінням?» – запитує Глава Католицької Церкви, закликаючи перестати думати лише про себе, про нашу сучасність. Потрібно скерувати погляд у майбутнє, в «перспективі людства, яке хоче залишитися в часі як частина створіння». «Ми повинні взяти на себе тягар майбутнього, приготовляти землю, аби й інші могли її порати», – зазначив він, стверджуючи, що саме «таку культуру ми повинні випрацювати під час пандемії».

Підхід до болю

Роздумуючи на тим, якою повинна бути відповідь на біль, завданий пандемією, Папа згадує, насамперед, про великі й малі жести, які в усьому світі багато людей чинили, щоби допомагати одні одним. Відповідати на біль, за його словами, слід «стараючись бути близькими». Це час на тишу, близькість, на те, щоби «робити все можливе, аби залишатися в єдності». Навколо нас не бракує «святих по сусідству», людей, які «не забажали “втекти”, але долали проблеми, шукали практичні рішення».

Поряд з відкинутими немов непотріб

Святіший Отець нагадав про те, що дбання про життя стосується не лише питань здоров’я. Він закликав допомагати тим, кого система відкидає немов непотріб, безробітним. Адже стоїмо перед обличчям «великого соціального виклику». За його словами, «культура відкинення немов непотребу» пронизала наш спосіб творити стосунки, а тому неможливо далі дотримуватися моделі, серед підвалин якої – несправедливість. «Пандемія показала нам, наскільки ми призвичаїлися до цієї атмосфери відкинення: літніх людей, бідних, дітей, ненароджених дітей», – зазначив Святіший Отець, наголошуючи на тому, що «кожне життя вартує і заслуговує на те, щоб бути захищеним і шанованим».

Альтернативою цій «культурі відкинення» Папа називає «культуру гостинності, близькості, братерства». Сьогодні більше, ніж будь-коли раніше, від нас вимагається духа братерства, виходити назустріч іншому, слабкому й найуразливішому, щоб заопікуватися ним.

27 березня 2020

Одне із запитань стосувалося того, як Папа пережив надзвичайний момент молитви за світ, проведений ввечері, 27 березня на порожній площі Святого Петра. «Моє серце пульсувало з усім Божим людом, який страждав, з людством, змушеним переносити цю пандемію», – згадує він, розповівши: «Я підіймався сходами, молячись, я молився увесь той час, і відійшов звідтіля молячись. Саме так я пережив 27 березня».

За словами Святішого Отця, важким досвідом для нього були загальні аудієнції без паломників. «Це було немовби спілкування з привидами», – зауважив він, додавши, що брак фізичного контакту він компенсував за допомогою телефона та листів.

Будувати майбутнє

Глава Католицької Церкви стверджує, що не має рецепту для виходу з кризи. Слід змінити економічну парадигму, а для цього варто «розпочати з периферій», включаючи наш спільний дім. Одним із ключів для будування майбутнього, про що нагадує щойно оприлюднена енцикліка, є братерство. Людство, за його словами, «спроможне реагувати, насамперед, периферії, якщо вони організовані». «Мені подобається думати про душу народів, про отой духовий резервуар, який дає їм сили прямувати вперед», – поділився Папа.

Слідами святого Ігнатія

В контексті відзначення 500-річчя навернення святого Ігнатія Лойоли, Святіший Отець висловив бажання здійснити паломництво до Манреси в Іспанії, де засновник Єзуїтського Ордену почав шлях переміни свого життя. «Думаю, – пояснив він, – що навернення святого Ігнатія є зустріччю сердець та може також і нас спонукати до роздумів про наше особисте навернення, спонукати просити дару навернення, щоби ще більше любити та служити, згідно з Христовим стилем».