Папа про Богородицю: Мама дає кожному почуватися вдома та дарує надію

о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ – Ватикан

«Можемо запитати себе: “Чи маріологія сьогодні потрібна Церкві та світові?”» – таким запитанням Папа Франциск розпочав свою промову, вітаючи спільноту Папського Богословського Факультету “Marianum” із 70-річним ювілеєм заснування, приймаючи їх на аудієнції в суботу, 24 жовтня. При цій нагоді він висловив щиру подяку ченцям Згромадження Слуг Марії, які від самих початків опікуються цим формаційно-освітнім богословським закладом.

Час Пречистої Діви Марії

На переконання Святішого Отця, маріологія є вкрай необхідною для Церкви та світу також і в наш час, адже навчання у школі Пресвятої Богородиці – це навчання у школі віри та життя. Марія, будучи Вчителькою з причини Свого учеництва у школі Ісуса, навчає нас абетки людського та християнського життя. «Але є ще один аспект, пов’язаний із сьогоденням. Ми живемо у часах ІІ Ватиканського Собору. Жоден інший Собор в історії не надавав маріології стільки місця, скільки присвячено їй у VIII главі “Lumen Gentium”, яка завершує і, в певному сенсі, підсумовує всю догматичну Конституцію про Церкву. Це говорить нам, що часи, в яких ми живемо, – це часи Марії», – підкреслив Єпископ Риму.

За словами Глави Католицької Церкви, християнам нашої епохи необхідно віднайти Пречисту Діву Марію у перспективі ІІ Ватиканського Собору. «Подібно, як Собор ще раз висвітлив красу Церкви, повернувшись до джерел і стерши пил, який на Ній осідав протягом століть, так само і красу Марії можна дедалі краще відкривати, прямуючи до серця Її таємниці, де виходять на яв два елементи, що добре виокремлені Святим Письмом: Вона є матір’ю та жінкою», – пояснив він.

Марія як матір

Визнана святою Єлизаветою як “Матір Господа”, Богородиця є матір’ю всіх нас. Промовляючи із хреста до апостола Івана, Ісус звернувся до кожного: «Ось матір твоя» (Ів, 19, 27). У цю хвилину спасіння Господь подарував нам Своє життя і Свого Духа, однак, Він не завершив Своє діло відкуплення, не давши нам Пресвяту Богородицю за матір, адже Він прагнув, щоб усі ми, прямуючи життєвим шляхом, мали поряд найкращу маму.

«Богородиця вчинила Бога нашим братом і як мати Вона може зробити Церкву та світ більш братерськими. Церкві потрібно наново відкривати Її материнське серце, яке пульсує задля єдності; але це потрібно і нашій Землі, щоб вона знову стала домом для всіх своїх дітей», – мовив Папа Франциск, наголошуючи на тому, що бажанням Пречистої Діви Марії є народити новий світ, у якому всі є братами та сестрами і де є місце для кожного відкинутого суспільством. Ми потребуємо материнства, що дає життя і відновлює його із ніжністю. Світ без матері не має майбутнього, у ньому зростає нерівність та несправедливість. Натомість, мама дозволяє кожному своєму синові та доньці почуватися вдома та дарує їм надію.

Покликання Факультету “Marianum”

Далі Вселенський Архієрей підкреслив, що покликання Богословського Факультету “Marianum” полягає у тому, аби бути братньою інституцією, і то не лише з огляду на родинну атмосферу всередині закладу, але також відкриваючись на співпрацю з іншими інститутами задля поширення горизонтів та щоб крокувати в ногу із часом. Іноді, відкритись на щось нове є непросто, страшно, мовляв, можна втратити свою особливість, але лише відкриваючись на інших, можна дати нове життя, як це робить матір.

«Марія є матір’ю, яка навчає мистецтву зустрічі та прямування вперед разом. Тому, прекрасно, коли, немов до великої родини, до “Marianum”приєднується різні богословські та духовні традиції, які ведуть екуменічний, а навіть і міжрелігійний діалог», – додав Папа.

Марія як жінка

Другим моментом, на якому захотів зупинитись Святіший Отець у своїй промові, була тема “Марія як жінка”. Святе Письмо навчає нас, що Ісус Христос народився від жінки (див. Гал. 4, 4). А для святого євангелиста Івана Маріє є жінкою, новою Євою, яка від весілля у Кані Галилейській і до Голготи заступається за нас задля нашого спасіння (Ів. 2, 4; 19, 26). «Як матір вчиняє із Церкви одну родину, так жінка вчиняє із нас один народ», – мовив Єпископ Риму, підкреслюючи при цьому головну роль жінки в історії спасіння, а також для Церкви та світу.

«Скільки то жінок не отримують належної їм пошани! Жінка, яка привела Бога у світ, повинна мати змогу внести свої дари в історію. Ми потребуємо її геніальності та стилю. Цього потребує богослов’я, аби воно не було абстрактним та концептуальним, але делікатним, наративним, живим. Маріологія, зокрема, може допомогти донести до культури, також завдяки мистецтву та поезії, ту красу, яка гуманізує та вселяє надію. Вона покликана також шукати дедалі гіднішого місця для жінок у Церкві, відштовхуючись від спільної гідності хрещення», – підсумував Святіший Отець, наголошуючи, що «Церква є жінкою».