Папа: Нехай же Ісус навчить нас логіки близькості!
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Закликом просити у Діви Марії, щоби навчила нас, що означає панувати в служінні, Папа Франциск завершив своє повчання, виголошене перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 22 листопада 2020 р., коли в Церкві латинського обряду відзначалася Урочистість Христа Царя, якою завершується літургійний рік, що, за його словами, є «великою притчею Христа», Який є «Альфою та Омегою, початком і сповненням історії».
Суддя і пастир
Як зауважив Святіший Отець, літургія цього дня зосереджується саме на цьому «омега», тобто, кінцевій меті, адже сенс історії розуміємо, маючи перед очима її кульмінацію. Саме це робить святий Матей, який поміщає притчу Ісуса про загальний суд як епілог Його земного життя: Той, кого люди готуються засудити, у дійсності є найвищим суддею.
«У Своїх смерті та воскресіння Ісус виявиться Господом історії, Царем всесвіту, суддею всіх. Але християнський парадокс полягає в тому, що Суддя не одягається в царственість, яка викликає страх, але є пастирем, повним лагідності та милосердя», – сказав Наступник святого Петра, зауваживши, як Ісус у цій притчі використовує образ пастуха, який перегукується із пророцтвами Єзекеїла, який говорив про втручання Бога на користь народу проти лихих пастирів, що його визискували. Бог обіцяв особисто заопікуватися отарою, і ця обітниця сповнилася в Ісусі, Який Себе назвав «добрим пастирем».
Пастир і вівці
Але як підкреслив Папа, Ісус у цій притчі ототожнюється не лише з царем-пастирем, але й з овечками, тобто, «найменшими і потребуючими братами». І цим показує «критерії судження», якими є «конкретна любов», виявлена або ні щодо цих осіб, бо Він Сам, суддя, присутній у кожній з них, мовивши: «Воістину кажу вам: те, що зробили (або не зробили) одному з Моїх найменших братів, ви зробили (або не зробили) Мені». «Будемо суджені на основі любові. Не на почуттях, ні, на основі діл, на основі співчуття, що стає близькістю та турботливою допомогою», – уточнив Святіший Отець.
Таким чином, Господь збиратиме Свою отару «не лише з боку пастиря, але й зі сторони овець, з якими ототожнився», запитуючи нас: «Чи ти хоч трохи був пастирем, як я?», «Чи був моїм пастирем?». Тож слід остерігатися «логіки байдужості», відкидати спокусу відводити свій погляд в протилежну сторону від потребуючих… «Нехай же Ісус навчить нас логіки близькості», – побажав Папа, додавши: «Просімо у Пречистої Діви Марії, аби навчила нас царювати в служінні. Внебовзята Богородиця отримала від Свого Сина царську корону, бо вірно ішла за Ним, як перша Учениця, дорогою любові. Вчімося від Неї вже відтепер входити у Боже царство через ворота смиренного та великодушного служіння».
