Папа: Не відкладаймо на пізніше наше «так» Богові
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
Зробити конкретний крок назустріч Христові, бо якщо народження Ісуса не доторкнеться життя, воно проминає надаремно. У світлі події Благовіщення, описаної в Євангелії від Луки, Папа Франциск, промовляючи до римлян і паломників, які в неділю, 20 грудня 2020 р., зібралися на площі Святого Петра у Ватикані, звернув увагу на те, як юна Марія не зволікала зі Своїм «так» на слова архангела Гавриїла, виявивши готовність сповняти Божу волю.
Радість і виклик
Як зауважив Святіший Отець, небесний посланець привітав назаретську Діву словами: «Радуйся», звіщаючи їй: «Ти зачнеш сина, народиш його і даси йому ім’я Ісус». На перший погляд, це звіщення «чистої радості», яке повинне ощасливити Марію, адже в Її часах кожна жінка мріяла стати матір’ю Месії… Однак, в цьому звіщенні проголошується також і випробування, адже на цей час Вона була лише «нареченою» Йосифа, ще не дружиною, й закон не допускав співжиття. Таким чином, народження сина свідчило бо про порушення закону, покарання за що було дуже суворим: каменування.
«Без сумніву, божественне послання наповнило серце Марії світлом і силою, однак, Вона опинилася перед ключовим рішенням: сказати “так” Богові, ризикуючи всім, включаючи життя, або відхилити запрошення та прямувати далі своїм звичайним шляхом», – зауважив Папа.
Рішуча відповідь
«Нехай зі мною станеться згідно з твоїм словом», – такою була відповідь Марії. Святіший Отець звернув увагу на те, що в мові, якою написана Євангелія, використане в цьому місці слово означає не просто згоду, але й «сильне прагнення», аби це здійснилося. Тобто, Богородиця не каже: «Ну, якщо так має статися, то нехай стається…». Її згода не є «слабкою та податливою», але «живим і гарячим прагненням». Вона не підпорядковується Богові, а приєднується до Нього, немов закохана, що «готова в усьому й відразу служити» Господеві.
«Вона могла попросити трохи часу, щоби подумати, або детальніших пояснень про те, що мало статися, можливо, поставити якісь умови… Але ні, Вона не бере часу на роздуми, не змушує Бога чекати, не відкладає на пізніше», – сказав Папа, додавши, що ми часто, зокрема, в духовному житті, «відкладаємо на пізніше». Знаємо, що молитися добре, але «сьогодні бракує часу…», знаю, що важливо допомагати, але «сьогодні не можу», зроблю це завтра... «Сьогодні, на порозі Різдва, Марія заохочує нас не відкладати, але сказати “так”», – мовив він, зазначивши, що кожне «так» має свою ціну, але вона менша від тієї, яку заплатила Богородиця за своє сміливе «так», що «принесло нам спасіння».
Наше «так» Богові
Але яке «так» Богові можемо сказати ми? За словами Святішого Отця, в цей важкий період «замість того, щоби нарікати на те, чого пандемія не дає нам зробити», можемо зробити щось для того, хто має менше. Не «енний подарунок» собі та друзям, але потребуючому, «про якого ніхто не думає». А також, щоб «Ісус народився в нас», потрібно приготувати серце. Молитися, а не ганятися за покупками, забувши про Ісуса, бо «споживацтво викрало в нас Різдво».
«Нехай зі мною станеться за Твоїм словом. Це останні слова Пречистої Діви в цю останню неділю Адвенту, що є запрошенням зробити конкретний крок в напрямку Різдва. Бо якщо народження Ісуса не торкнеться нашого життя, життя кожного з нас, то пройде надаремно», – підсумував Папа, побажавши, аби Богородиця допомагала нам сказати своїм життям слова «нехай зі мною станеться за твоїм словом», які проказуємо під час молитви «Ангел Господній».
