Папа: Господь не пояснює страждання, а відповідає на нього Своєю близькістю
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Ісус не відповідає на запитання про те, чому існують страждання, даючи якісь пояснення, але Своєю присутністю любові, що схиляється, бере за руку і допомагає підвестися. На це звернув увагу Папа Франциск, коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 7 лютого 2021 р., розповідь святого євангелиста Марка про те, як Ісус оздоровив Петрову тещу, а згодом – багатьох інших хворих, які горнулися до Нього.
Справжнє здоров’я
Промовляючи після півторамісячної перерви з вікна Апостольського палацу до вірних, які незважаючи на те, що неділя виявилося дощовою, зібралися на площі Святого Петра, Святіший Отець, насамперед, зазначив, що оздоровлення Петрової тещі є першим зціленням у фізичній площині, яке записане в Євангелії від Марка. До жінки, що перебувала в постелі через гарячку, Ісус виявив свої «показові жести»: як розповідає євангелист, Він «підійшов і, взявши за руку, підвів її – і гарячка залишила її, і вона почала прислуговувати їм». І в цьому простому жесті бачимо «чимало ніжності».
«Цілюща сила Ісуса не зустрічає жодного спротиву, а оздоровлена людина повертається до свого нормального життя, думаючи відразу про інших, а не про себе: і це є дуже промовистим, це ознака справжнього “здоров’я”!» – наголосив Папа.
Не лише глядачі, але й учасники
Далі Святіший Отець вказав на те, що ця подія трапилася в суботу, тож після заходу сонця, коли закінчилося зобов’язання перебувати вдома, люди почали приходити туди, де перебував Ісус, приносячи хворих і біснуватих, а Він їх оздоровляв, забороняючи, водночас, демонам, виявляти, що Він – Христос. Тож від самого початку можемо побачити прихильність Ісуса до «страждаючих тілом і душею», що є втіленою в Ньому прихильністю Отця.
«Наочними свідками цього були Його учні: вони бачили це і згодом завідчили. Але Ісус не хотів, аби вони були лише глядачами Його місії: Він залучив їх, послав їх, наділивши також і їх силою оздоровляти хворих і виганяти бісів», – підкреслив Наступник святого Петра, додаючи, що це безперервно триває в житті Церкви аж до наших днів. Піклування про хворих різного роду не є «факультативом» для Церкви, але «цілісною частиною місії Церкви», як і для Ісуса, тобто, «нести ніжність Бога страждаючому людству», про що 11 лютого нагадуватиме Всесвітній день хворого.
Верховенство близькості
За словами Святішого Отця, дійсність, у якій живемо через пандемію, чинить це послання «особливо актуальним», цю суттєву місію Церкви. Голос старозавітного Йова стає виразником нашого людського стану, «настільки високого в гідності, й, водночас, настільки тендітного». Й перед обличчям цієї дійсності в серці постійно виникає запитання: «Чому?». Й Ісус, Втілене Слово, «відповідає не поясненнями, але присутністю любові», що «схиляється, бере за руку та підводить», як це сталося із Петровою тещею.
«Божий Син виявляє Своє верховенство не “згори вниз”, не на відстані, але схилившись, простягнувши руку, виявляє верховенство в близькості, лагідності, співчутті», – підкреслив Папа, зауваживши, що цей же євангельський уривок вказує нам також і на те, «що це співчуття вкорінене у близьких взаєминах з Отцем».
«Нехай же Пресвята Діва допоможе нам піддатися Ісусовому оздоровленню, якого ми всі постійно потребуємо, щоби змогти, в свою чергу, бути свідками оздоровляючої ніжності Бога», – побажав Святіший Отець.