Андреа Торніеллі: Ключові теми промов Папи до мусульман

Світлана Духович – Ватикан

«Три важливі промови Папи Франциска щодо міжрелігійного діалогу, зокрема, з ісламом, пронизані червоною ниткою. Це вчення, що пропонує дорожню карту з трьома основними орієнтирами: роль релігії в наших суспільствах, критерій справжньої релігійності та конкретний шлях для того, аби прямувати вперед як брати і будувати мир», – пише Андреа Торніеллі, Редакційний директор Дикастерії у справах комунікації Святого Престолу, у своїй редакційній колонці, в якій аналізує три промови Святішого Отця, з якими він звернувся до мусульман під час трьох різних Апостольських подорожей: до Азербайджану в 2016 році, до Єгипту в 2017 році та до Іраку, що завершилася в понеділок, 9 березня 2021 року.

У першій промові Глава Католицької Церкви звертався до азербайджанських шиїтів, а також до інших релігійних спільнот країни, друга була адресована, в основному, єгипетським мусульманам-сунітам і, врешті, третя – ширшій міжрелігійній аудиторії, що включала християн та представників древніх месопотамських релігій, але більшість становили у ній мусульмани.

Коментуючи зміст цих промов, Торніеллі зазначає, що Папа Франциск не пропонує забути про відмінності та ідентичність, аби все зрівняти, а закликає «бути вірними власній релігійній ідентичності, щоб відкинути будь-яке визискування релігії, спрямоване на розпалення ненависті, поділів, тероризму, дискримінацію, засвідчуючи, водночас, у дедалі секуляризованіших суспільствах, що нам потрібен Бог».

Редакційний директор Дикастерії у справах комунікації пригадує, що під час своєї промови в Баку Святіший Отець вказав на «велике завдання» релігій, яке полягає в тому, аби «супроводжувати людей у пошуку сенсу життя, допомагаючи їм зрозуміти, що обмежені можливості людини і блага цього світу ніколи не повинні ставати абсолютними».

У Каїрі, виступаючи на Міжнародній мирній конференції, яку ініціював Великий Імам Ахмад Аль-Таїб, Наступник святого Петра зазначив, що гора Синай «нагадує нам, насамперед, про те, що справжній завіт на землі не може ігнорувати небо, що людство не може претендувати на те, аби зустрічатися в мирі, виключаючи з обрію Бога, і не може також піднятися на гору, аби заволодіти Богом». За словами автора редакційної колонки, це послання є дуже актуальним в контексті сучасного суспільства, в якому, з одного боку, існують тенденції обмежити релігію до приватної сфери, не визнаючи її як суттєвий вимір людини і суспільства, а з іншого – недоречне змішання між релігійною та політичною сферами. У цьому ж виступі Папа закликав релігійних лідерів викривати насильство, що маскується під побожністю, та «засуджувати порушення проти людської гідності та проти людини прав, розвінчувати будь-які спроби виправдати різні форми ненависті в ім'я релігії та засуджувати їх як ідолопоклонницьку фальсифікацію Бога».

У суботу, 6 березня 2021 р., в Урі, Глава Католицької Церкви нагадав, що, якщо людина «витісняє Бога, то, врешті-решт, поклоняється земним речам». Папа закликав усіх підняти погляд до неба, зазначаючи, що «справжня релігійність» – це поклоніння Богові та любов до ближнього.

Андреа Торніеллі нагадує, що в Баку Святіший Отець висвітлив завдання релігій допомагати «розпізнавати добро та втілювати його через діла, молитву та працю над собою». Релігії, як підкреслив Папа, покликані будувати культуру зустрічі й миру на основі терпеливості, розуміння, покірних і конкретних кроків».

Повертаючись до промови в Каїрі, автор редакційної колонки пригадує слова Папи про те, що «жодне насильницьке підбурювання не гарантуватиме миру» і що «для запобігання конфліктам і побудови миру потрібно трудитися задля усунення ситуацій бідності й експлуатації, бо там найлегше приживається екстремізм». Подібні слова прозвучали з уст Наступника святого Петра також і в Урі: «Не буде миру без ділення та прийняття, – наголосив він, – без справедливості, яка забезпечує рівність та розвиток для всіх, починаючи від найуразливіших. Миру не буде, якщо народи не простягнуть руку іншим народам».

«Отже, три папські промови, – підсумовує Андреа Торніеллі, – вказують на роль, яку сьогодні відіграє релігійність у світі, де панує споживацтво та неприйняття священного, і де існують тенденції витіснити віру в приватну сферу». Справжня релігійність, до якої закликає Папа Франциск, ніколи не відокремлює поклоніння Богові від любові до братів і сестер. Святіший Отець, як зазначається в редакційній колонці, вказує на спосіб, у який релігії можуть сприяти добру суспільства: вони повинні трудитися задля миру та відповідати на конкретні виклики та потреби найменших, бідних і беззахисних. «Це пропозиція прямувати пліч-о-пліч, “усі – брати”, аби бути ремісниками миру та справедливості, не зважаючи на відмінності, у пошані до ідентичності кожного», – підкреслює Андреа Торніеллі. На завершення він пригадує про приклад такого братерства, на який вказав Папа Франциск у своїй промові в Урі, коментуючи свідчення іракині Рафи – представниці релігійної меншини мандеїв. Жінка розповіла про героїчний вчинок одного чоловіка з їхньої спільноти, що загинув, намагаючись врятувати сім’ю свого сусіда-мусульманина.