Папа до католицького духовенства Іраку: Ви – частина історії спасіння
Світлана Духович – Ватикан
Заключною подією першого дня Апостольської подорожі Папи Франциска до Іраку стали відвідини катедрального собору Богородиці Спасіння, де в п’ятницю, 5 березня 2021 р., пополудні, він зустрівся з місцевим католицьким духовенством. Цей собор, збудований 1968 року, є осідком сирійсько-католицької Архиєпархії Багдада й одним з найбільших храмів міста. Він був об'єктом двох терактів, під час одного з яких, скоєного так званою "Ісламською державою" 31 жовтня 2010 року, загинуло 48 осіб, серед них також двоє священиків, а понад 70 людей отримали поранення.
Католицька Церква в Іраку
Оскільки католики країни належать до різних юрисдикцій, то в країні немає єпископської конференції, але діє, натомість, Асамблея Католицьких Єпископів Іраку. Католицька Церква на території країни має наступні територіальні структури: 5 архиєпархій та 4 єпархії Халдейської Католицької Церкви, 2 архиєпархії, єпархію та патріарший екзархат Сирійської Католицької Церкви, архиєпархію Вірменської Католицької Церкви, патріарший екзархат Мелхітської Греко-Католицької Церкви та ардидієцезію латинського обряду. Асамблею очолює Архиєпископ Багдада Блаженніший Луїс Рафаїл, Вавилонський Патріарх, Глава Халдейської Католицької Церкви. Римо-католицький архиєпископ Багдада є членом Конференції латинських єпископів арабського регіону.
Кров мучеників – спонука свідчити Христову любов
Перед входом до собору Святішого Отця зустріли Антіохійський Патріарх Сирійсько-Католицької Церкви Блаженніший Ігнатій Юссіф ІІІ Юнан та Архиєпископ Багдада Єфрем Юсіф Абба. Вони провели його до храму, де двоє молодих людей подарували йому букет квітів, які Папа передав, щоб покласти перед кивотом, зупинившись на коротку тиху молитву. Після привітальних слів Сирійсько-Католицького Патріарха та Вавилонського Патріарха, який очолює місцевий єпископат, Вселенський Архиєрей звернувся з промовою до єпископів, священиків, богопосвячених осіб та провідників-мирян Католицької Церкви Іраку.
«Ми зібралися в цьому соборі Богородиці Спасіння, освяченому кров’ю наших братів і сестер, які тут заплатили найвищу ціну своєї вірності Господеві та Його Церкві, – наголосив він. – Нехай пам’ять про їхню жертву надихає нас на відновлення власного довір’я до сили хреста та його спесенного послання прощення, примирення й відродження. Бо християни покликані свідчити про любов Христа завжди і всюди. Це – Євангеліє, яке потрібно звіщати і втілювати в цій дорогій країні».
Апостольська ревність, що сягає древнього коріння
Святіший Отець зазначив, що пандемія загострила душпастирські виклики, які постають перед духовенством Іраку. В цьому контексті він закликав їх не зменшувати апостольську ревність, а черпати її з «древнього коріння, з безперервної присутності Церкви на цих землях від первісних часів». «Ми знаємо, – вів далі Папа, – як легко заразитися вірусом знеохочення, який, іноді, здається, поширюється навколо нас. Але Господь дав нам ефективну вакцину проти цього неприємного вірусу: це надія, яка народжується завдяки наполегливій молитві та щоденній вірності нашому служінню. За допомогою цієї вакцини ми можемо з новою силою прямувати вперед, аби ділитися радістю Євангелія як учні-місіонери та живі свідки присутності Божого Царства святості, справедливості та миру».
Священнослужителі, що залишаються поруч з народом
Наступник святого Петра зазначив, що випробування є частиною щоденного досвіду вірних Іраку. Останніми десятиліттями їм довелося пережити наслідки війни, переслідування, нестабільність інфраструктури та постійну боротьбу за економічну та особисту безпеку, що часто призводило до внутрішнього переміщення та міграції багатьох людей, в тому числі християн, в інші частини світу. Святіший Отець подякував «своїм братам єпископам та священикам» за те, що вони залишилися поруч зі своїм народом, за те, що підтримують його й прагнуть відповісти на його потреби, «допомагаючи кожному робити свій внесок у спільне добро». Він закликав докладати усіх зусиль для того, «аби католицька громада Іраку, хоч і маленька, як гірчичне зерно (пор. Мт 13: 31-32), і надалі збагачувала життя всього суспільства».
Різноманітність Католицької Церкви
Говорячи про різноманітність Католицької Церкви в Іраку, Вселенський Архиєрей порівняв її з килимовим візерунком: різні Церкви, кожна зі «своєю давньою історичною, літургійною та духовною спадщиною», подібні на переплетені різнобарвні нитки, що складають єдиний прекрасний килим, терпеливо й дбайливо витканий самим Богом, Який бажає, аби Його сини та дочки «завжди залишались тісно взаємопов’язаними». «Нехай між вами не існує нічого, що може розділити вас... але нехай буде одна молитва, один розум, одна надія, в любові та радості» (Ad Magnesios), – цитуючи цей заклик святого Ігнатія Антіохійського, Папа вказав на важливість «свідчення братерської єдності у світі, що часто роздроблений і розірваний поділами». «Усі зусилля, спрямовані на налагодження мостів між церковними, парафіяльними та єпархіальними громадами та установами, слугуватимуть пророчим свідченням Церкви в Іраку та плідною відповіддю на молитву Христа про те, щоб усі були одно» (пор. Ів. 17:21; Ecclesia in Medio Oriente, 37), – наголосив він.
Розв’язувати вузли благодаттю
Наступник святого Петра підкреслив, що душпастирі й вірні, священики, богопосвячені особи і катехити, кожен у свій спосіб, несуть відповідальність за місію Церкви. Закономірно, що, іноді, можуть виникати непорозуміння, так звані вузли, що заважають «ткати братерство». Але ці вузли, як підкреслив Святіший Отець, можна «розв’язувати благодаттю, більшою любов’ю; їх можна послабити прощенням і братнім діалогом, терпляче несучи тягарі один одного (пор. Гал 6, 2) і зміцнюючи одне одного в часи випробувань і труднощів».
До єпископів: «Будьте батьками для священиків»
Звертаючись «до своїх братів єпископів», Папа Франциск зазначив, що єпископське служіння означає перебувати поруч: «поруч з Богом у молитві, поруч із вірними, довіреними нашій опіці, та нашими священиками». «Будьте особливо близькими до своїх священиків, – закликав він єпископів. – Нехай вони не вбачають у вас лише адміністратора чи менеджера, а справжніх батьків, що піклуються про добробут своїх дітей, готові з відкритим серцем запропонувати їм підтримку та заохочення. Супроводжуйте їх своєю молитвою, своїм часом, оцінюючи належно їхню працю та дбаючи про їхнє зростання. Таким чином, ви станете для своїх священиків видимим знаком Ісуса, Доброго Пастиря, який знає своїх овець і віддає за них своє життя» (пор. Ів. 10,14-15).
Священикам, богопосвяченим особам, катехитам і семінаристам
Приділяючи окрему увагу священикам, богопосвяченим особам, катехитам і семінаристам, Вселенський Архиєрей нагадав їм, що всі вони «почули голос Господа у своїх серцях, і як молодий Самуїл відповіли: "Ось я" (1 Сам 3: 4)». «Нехай ця відповідь, яку я запрошую вас поновлювати щодня, – побажав він, – спонукає кожного з вас з мужністю та ревністю ділитися Доброю Новиною, живучи та ходячи завжди у світлі Божого слова, звіщення якого є нашим даром і відповідальністю». Папа зауважив, що їхнє служіння має адміністративну складову, але це не означає, що вони повинні проводити весь час на засіданнях або за робочим столом. Важливо виходити до людей, супроводжувати вірних у містах та селах, особливо, тих, хто ризикує залишитися позаду: молодь, літніх людей, хворих та бідних. «Коли ми віддано служимо своїм ближнім, так як і ви, у дусі співчуття, смирення, доброти та любові, тоді ми справді служимо Христові, як Він сам говорив нам (пор. Мт 25, 40), – додав Святіший Отець. – Служачи Христові в інших, ми відкриваємо справжню радість».
Насильство несумісне з релігією
Наступник святого Петра згадав вірних, які загинули під час теракту в соборі Богородиці Спасіння понад десять років тому. Розпочався процес їхньої беатифікації. Їхня смерть, за словами Папи, нагадує про те, що «підбурювання до війни, ворожнечі, насильства або пролиття крові несумісні зі справжнім релігійним вченням» (пор. Fratelli tutti, 285). Святіший Отець пригадав також про всі жертви насильства та переслідування, незалежно від їхньої релігійної приналежності. Він подякував духовенству Католицької Церкви за їхні миротворчі зусилля у їхніх громадах та з віруючими інших релігійних традицій, бо «сіючи насіння примирення та братнього співіснування», вони сприяють «відродженню надії для всіх».
Молодь – найбільший скарб Іраку
Папа Франциск присвятив окрему увагу молодим людям Іраку. «Вони ваш скарб, – наголосив він, – і потрібно про них піклуватися, плекати їхні мрії, супроводжувати їхнє зростання і збільшувати їхню надію. Незважаючи на те, що вони молоді, їхня терпеливість вже була випробувана конфліктами цих років. Ніколи не забуваймо, що разом з людьми похилого віку, вони є перлинами в цій країні, найбагатшими плодами дерева. Нам належить завдання ростити їх у добрі та живити їх надією».
Частина історії спасіння
Святіший Отець нагадав духовенству Іраку, що через Хрещення та Миропомазання, а згодом через рукоположення чи чернечі обіти, вони були посвячені Богові та послані як учні-місіонери на іракську землю, тісно пов’язану з історією спасіння. «Ви є частиною цієї історії», – наголосив він, додаючи на завершення: «Нехай ваше свідчення, дозріле в негараздах і зміцнене кров’ю мучеників, буде світлом, що сяє в Іраку та за його межами, щоб звіщати велич Господа і щоб дух цього народу радів у Бозі, нашому Спасителеві» (пор. Лк 1, 46-47).
Зустріч завершилася обміном подарунками, проказуванням молитви «Отче наш» та Апостольським благословенням. З катедрального собору Богородиці Спасіння Папа Франциск від’їхав до нунціатури.
