Папа: Прибуваю як паломник миру в ім’я Христа, Князя миру

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

«Прибуваю як покутник, який просить прощення у неба та в братів за багато руйнувань і жорстокості. Прибуваю як паломник миру в ім’я Христа, Князя миру», – сказав Папа Франциск у своїй першій промові на іракській землі, яку він 5 березня 2021 р. виголосив під час зустрічі з представниками влади, дипломатичного корпусу та громадянського суспільства.

Після офіційної зустрічі в аеропорту Багдада за участі Прем’єр-міністра, Глава Католицької Церкви прибув до президентського палацу, при вході до якого відбулася офіційна церемонія привітання, що включала виконання гімнів та представлення делегацій. Замість звичного у таких випадках під час військових почестей салюту залпами зброї, у небо випущено білих голубів як символ миру. Далі відбувся візит ввічливості до Глави Держави, що включав приватну розмову та знайомство з сім’єю. Опісля у великому залі палацу відбулася зустріч з представниками влади, дипломатичного корпусу, підприємництва, громадянського суспільства та світу культури.

Здолати кризу спільними зусиллями

Промовляючи після Президента Бархама Ахмета Саліха, Папа зазначив, що радіє з нагоди здійснити цей «довгоочікуваний та бажаний візит», прибути на землю, що через праотця Авраама та численних пророків пов’язана з історією спасіння та великими релігійними традиціями. Він, насамперед, зауважив, що ця подорож відбувається у період, коли ввесь світ старається вийти з кризи, спричиненої пандемією Covid-19, що вдарила не лише по здоров’ю багатьох людей, але й погіршила соціальні та економічні умови.

«Ця криза вимагає спільних зусиль з боку кожного, аби зробити численні необхідні кроки, між якими справедливе розповсюдження вакцини для всіх. Але цього недостатньо: ця криза є, насамперед, закликом переосмислити наші стилі життя, сенс нашого існування», – сказав Святіший Отець, цитуючи енцикліку Fratelli tutti.

Релігійне розмаїття – цінний ресурс

Глава Католицької Церкви згадав про те, що Ірак минулими десятиліттями постраждав від війн, тероризму та конфліктів на ґрунті фундаменталізму, що завдало не лише матеріальної шкоди, але й спричинило «рани сердець багатьох людей та спільнот, що потребуватимуть років, аби зцілитися». У цьому контексті він окремо згадав про язидів, «невинних жертв», переслідуваних задля своєї релігійної приналежності. За його словами, «ефективний процес відбудови», щоб залишити майбутнім поколінням кращий світ, вимагає, щоб ми, попри відмінності, дивилися одні на одних як «члени однієї родини».

«Щодо цього, релігійне, культурне та етнічне розмаїття, яким протягом тисячоліть відзначалося іракське суспільство, є цінним ресурсом, з якого слід черпати, а не перешкодою, яку потрібно усунути. Сьогодні Ірак покликаний показати всім, особливо, на Близькому Сході, що відмінності, замість того, щоби ставати причиною конфлікту, повинні гармонійно співпрацювати в громадському житті», – сказав Святіший Отець.

Черпати натхнення із солідарності

Папа підкреслив, що братерське співіснування вимагає «щирого й терпеливого діалогу, захищеного справедливістю та пошаною до права». А це завдання не є легким і вимагає зусилля з боку всіх, аби «здолати суперництво і протистояння» та мати змогу спілкуватися на основі власної тотожності. Саме тому Святий Престол «невтомно закликає компетентну владу надати всім релігійним спільнотам визнання, пошану, права та захист».

«Суспільство, що носить відбиток братерської єдності – це суспільство, в якому члени живуть між собою в солідарності», – вів далі Святіший Отець, наголошуючи на тому, що усвідомлення відповідальності за інших повинно надихати необхідні зусилля як в економіці, так і в освіті чи дбанні про створений світ. «Після кризи не вистачить відбудувати, слід зробити це добре: так, аби всі могли мати гідне життя», – сказав він, додаючи:

«Як політики та дипломати, ви покликані сприяти цьому духові братерської солідарності. Необхідно боротися з лихом корупції, зловживанням владою та беззаконням, але цього недостатньо. Потрібно, водночас, будувати справедливість, дбати про зростання чесності, прозорості та зміцнювати інституції, покликані дбати про це. Таким чином може зростати стабільність та розвиватися здорова політика, спроможна запропонувати всім, особливо молоді, якої так багато в цій країні, надію на краще прийдешнє».

Покликані будувати мир

Глава Католицької Церкви зазначив, що прибуває як «покутник, що просить прощення в неба та в братів за численні знищення та прояви жорстокості», як «паломник миру в ім’я Христа, Князя миру». Він підкреслив, що протягом цих років «ми багато молилися за мир в Іраку», а святий Іван Павло ІІ не щадив жодних ініціатив, і, насамперед, «жертвував молитви і страждання».

«А Бог вислуховує, Бог завжди вислуховує! Це ми повинні почути Його, ходити Його дорогами. Нехай замовкне зброя! Нехай обмежиться її розповсюдження тут і повсюди! Нехай припиняться пошуки часткових інтересів, зовнішніх інтересів, які не цікавляться місцевим населенням. Нехай буде дано голос будівничим, ремісникам миру! Малим, убогим, простому людові, який прагне жити, працювати, молитися в мирі. Досить насильства, екстремізму, поділів, нетерпимості! Нехай буде дано простір усім громадянам, які хочуть разом розбудовувати цю країну в діалозі, в щирому та відвертому, конструктивному зіставленні, тим, які дбають про примирення та задля спільного добра готові відкласти власні інтереси», – закликав у цьому контексті Папа, підкресливши, що будування демократичного суспільства вимагає забезпечити усім можливість участі та гарантувати всім дотримання фундаментальних прав, щоби ніхто не вважався громадянином другого сорту.

Важливу роль, за словами Святішого Отця, відіграє також міжнародна спільнота, адже виклики «вимагають співпраці глобального масштабу», долаючи економічну нерівність і регіональні напруження. З цього випливають слова подяки, що прозвучали на адресу держав і міжнародних організацій, що дбають про відбудову та допомагають біженцям, а також побажання, аби інші країни «не забрали від іракського народу простягнуту руку дружби», але далі співпрацювали, не накидаючи власних політичних чи ідеологічних інтересів.

Внесок Церкви

У світлі цього Глава Католицької Церкви додав, що релігія «зі своєї природи» повинна служити мирові та братерству, а ім’я Бога не можна використовувати для виправдання вбивства, тероризму та утисків. Адже «Бог створив людей однаковими в гідності та в правах» і «кличе нас поширювати любов, доброзичливість і згоду». За його словами, Католицька Церква також і в Іраку прагне бути «приятелькою всіх» та конструктивно співпрацювати з іншими релігіями в будуванні миру.

«Дуже давня присутність християн на цій землі та їхній внесок в життя країни становлять багату спадщину, яка прагне мати змогу й надалі служити всім. Їхня участь у громадському житті як громадян, що втішаються повнотою прав, свободою та відповідальністю, засвідчить, що здоровий релігійний, етнічний і культурний плюралізм може причинитися до процвітання та гармонії в країні», – підсумував Святіший Отець.