ПАПА

Папа: Цілувати ноги Розп’ятого – це дороговказ і надія в житті

Дикастерія в справах комунікації опублікувала книгу «Чому боїтеся. Ще не маєте віри?», присвячену Надзвичайному молитовному заходу, який Папа Франциск провів 27 березня 2020 року, закликаючи увесь світ молитися за жертви пандемії та довіритися Богові в боротьбі проти цього лиха.

Debora Donnini / Світлана – Духович

«Я прямував наодинці, думаючи про самотність численних людей…», – так Папа Франциск пригадує вечір 27 березня 2020 року, коли з площі Святого Петра, безлюдній та омитій дощем, до неба підносилася молитва за жертви пандемії та за подолання цього невидимого та маловідомого тоді ворога.

Папа повертається думками до тієї події, переглядаючи тодішні фотографії та спілкуючись з монсеньйором Лусіо Адріано Руїзом, Секретарем Дикастерії у справах комунікації. Їхня розмова лягла в основу книжки «Чому боїтеся? Ще не маєте віри?». Натхненням для цієї назви стали Христові слова, з якими Він звернувся до учнів, які, перебуваючи у човні серед розбурханого бурею моря, налякалися і просили в Христа допомоги. Саме цей євангельський уривок прозвучав під час Надзвичайного молитовного заходу на порожній площі у Ватикані.

Обкладинка книжки «Чому боїтеся? Ще не маєте віри?»

Ми всі в тому самому човні

«Мені спали на думку дві речі, – ділиться Папа в книжці своїми спогадами: – з одного боку, порожня площа, люди, об'єднані на відстані, ... а з іншого – пам’ятник з мігрантами [VN. розміщений на площі]... І ми всі – в човні, і не знаємо, скільки людей зможе з нього вийти...». Пригадуючи той вечір, Святіший Отець зазначає, що тоді не почувався самотнім, а в єднанні з людьми. Усвідомлюючи почуття розгубленості й страху, поширене серед людей, він зазначає, що «Христові стопи – це дороговказ у житті людей». Під час Надзвичайного молитовного заходу він поцілував ноги розп’ятого Христа:

“Цілувати ноги Розп’ятого, – підкреслює він, – завжди приносить надію. Він знає, що означає ходити, і знає, що таке карантин, бо Його ноги прибили двома цвяхами, щоб він не міг рухатися.”

Пам’ятати про історію й усвідомлювати Божу присутність

Підзаголовком книги спогадів, присвяченої Надзвичайному молитовному заходу 27 березня 2020 року, стали слова із старозавітної Книги Виходу: «Щоб ти оповів це синам і внукам твоїм» (Вих 10,2). Ці слова стали також темою послання Папи Франциска з нагоди Всесвітнього дня суспільних комунікацій 2020 року. У післямові до першої частини книжки монсеньйор Руїз пояснює, що подія 27 березня, з одного боку, «відображає історію», бо представила людське страждання перед милосердним Богом, а з іншого – «є історією», тому що відповідь Бога полягає в Його присутності серед свого люду. «Теперішній момент, – пояснює Секретар Дикастерії, – позначений не лише цим вірусом, але й надзвичайною присутністю Бога. І про це потрібно пам'ятати й розповідати, аби закарбувати в пам'яті», для того, щоб ця історія стала частиною «великої історії спільного шляху Бога й людства».

Заклик до навернення

У передмові до книжки ««Чому боїтеся. Ще не маєте віри?» Префект Дикастерії у справах комунікації Паоло Руффіні, розповідає, що ідею проведення Надзвичайного молитовного заходу, який поєднав увесь світ із площею Святого Петра, Папі подав в’язничний капелан з Падуї о. Марко Поцца.

“Ця хвора земля повинна підняти погляд до Неба і повірити, що їй потрібен лише Бог, і навернутися до Бога!”

– написав він пізніше у своєму блозі. Рішучий заклик до навернення прозвучав з уст Папи Франциска на безлюдній площі. Слова «Прокинься, Господи!», з якими учні зверталися до Христа серед бурі, за словами Святішого Отця, означають бажання наблизитися до Нього і довіритися Йому.

Бути близькими до тих, хто страждає

Книжка «Чому боїтеся. Ще не маєте віри?» завершується роздумами отця Леонардо Сапієнци, регента Префектури Папського Дому. «Образ Папи Франциска, що під дощем обнімає Розп’яття з храму святого Марцела, нагадує нам, що ті, хто страждає, страждають разом із Христом», – пише він, підкреслюючи, що «той, хто вірить у Бога, є близьким з тими, хто страждає».