Папа: Вчитися шукати та знаходити Бога в усіх речах

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Описуючи Небесне царство, Ісус запозичує порівняння зі щоденного життя. Його притчі черпають натхнення зі звичайного життя, вказуючи на «уважний погляд» Ісуса, Який спостерігає за дійсністю та через дрібні щоденні образи «прочиняє вікно на таємниці Бога та людського життя». Із цього зауваження Папа Франциск розпочав свою катехизу з нагоди проказування молитви «Ангел Господній» у неділю, 13 червня 2021 р., звернувши увагу на те, що Ісус, таким чином, навчає нас, що «також і повсякденні речі», які часто здаються нам однаковими, які виконуємо з розсіянням, «населені прихованою присутністю Бога». А тому ми повинні старатися «шукати і знаходити Бога в усіх речах».

Добро часто зростає приховано

Отож, Ісус порівнює Небесне царство, тобто, Свою присутність у світі, до гірчичного зерна, яке є «найменшим з-поміж зерен». Однак, вкинуте в землю, воно розростається, стаючи більшим від усякої городньої рослини. Так, як зауважив Папа, діє Бог. Іноді гамір світу, разом з тисячами діл, якими наповнений наш день, «заважають нам зупинитися та побачити, яким чином Господь провадить історію». Однак, Бог діє, подібно до доброго зерна, вкинутого в землю, «яке тихо і повільно проростає». «Також і зерно наших добрих діл може здаватися нам чимось незначним; однак, усе, що є добрим, належить Богові й, отже, смиренно та повільно приносить плід. Добро – запам’ятаймо це – завжди зростає покірно, приховано, часто невидиме», – сказав Єпископ Риму.

Порада, щоб вийти з пандемії

Святіший Отець наголосив, що цією притчею Ісус хоче влити в нас довіру. Адже в багатьох життєвих ситуаціях може прийти знеохочення, коли «бачимо слабкість добра в порівнянні із позірною силою зла». Нас може паралізувати зневіра, коли бачимо, що незважаючи на всі наші старання, «результати не приходять, речі, як здається, ніколи не змінюються». Однак, Євангелія вимагає від нас «нового погляду на себе самих і на дійсність», закликає до ширшого погляду, спроможного заглянути поза примарне, щоби відкривати «присутність Бога, що, як покірна любов, завжди діє на ґрунті нашого життя та на ґрунті історії»

«В цьому полягає наша довіра, це додає нам сил, аби щодня терпеливо прямувати вперед, сіючи добро, що принесе плід. Наскільки ж важливим є цей підхід, аби успішно вийти з пандемії! Розвивати довіру до перебування у Божих руках і, водночас, всім разом докладати зусилля у відбудову та новий початок, з терпеливістю та постійністю», – підкреслив Папа.

Ми сіємо, Бог зрощує

За словами Наступника святого Петра, також у Церкву може закрастися кукіль зневіри, особливо, тоді, коли переживаємо кризу віри чи невдачу. В такі хвилини слід пам’ятати про те, що результати сівби «не залежать від наших здібностей». Нам належить «з любов’ю, старанням і терпеливістю» сіяти, але зростання залежить від Бога. Про це Ісус говорить у притчі про рільника, який вкидає зерно в землю, а далі воно саме проростає вдень і вночі, але як – рільник не знає. З Богом же «навіть і на найбільш посушливих теренах завжди існує надія на нові паростки».

«Нехай же Пресвята Марія, смиренна Господня Слугиня, навчить нас бачити велич Бога, Який діє в дрібних речах, і перемагати спокусу знеохочення. Довіряймося кожного дня Йому», – заохотив Папа.