Папа: Ми є частиною молитви Ісуса до Отця

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Молитва є однією з найочевидніших ознак життя Ісуса, оскільки діалог з Отцем є палаючим ядром всього Його життя. Цим зауваженням Папа Франциск розпочав підсумкову катехизу про молитву. Під час зустрічі з паломниками, що в середу, 16 червня 2021 р. зібралися на внутрішньому подвір'ї Святого Дамаза Апостольського палацу у Ватикані, він завершив розпочату в травні минулого року серію повчань, присвячених молитві, зазначивши, що під час цих зустрічей неодноразово згадувалося про приклад молитви, який нам залишив Христос.

Серце Євангелія

Святіший Отець вказав на те, що євангелисти засвідчили, що молитва Ісуса стала ще інтенсивнішою та насиченішою в годину страстей і смерті. В дійсності, ці події є осердям християнського проповідування, і не лише тому, що у Євангеліях їм відведено найбільше простору, але й тому, що вони проливають світло на решту історії Христа.

«Він не був філантропом, який заопікувався стражданнями та хворобами людей, але чимось набагато більшим. У Ньому виражена не просто доброта, але спасіння, це щось більше, це спасіння, і то не епізодичне спасіння, як от те, що спасає мене від хвороби чи моменту відчаю, але повне, оте месіянське спасіння, яке дозволяє надіятися на остаточну перемогу життя над смертю», – сказав Наступник святого Петра.

Молитва в години страстей

Отож, в дні Його останньої Пасхи бачимо Ісуса, «повністю зануреного в молитві». Він молиться в Гетсиманському саді, опанований смертною тугою. Однак, саме тоді, як зауважив Папа, він звертається до Бога, називаючи Його «Abbà», тобто, «Татусю». Відчуваючи, як навколо Нього згущується пітьма, «Ісус проходить через неї з цим коротким словом: Abbà!».

Ісус молиться також і на хресті, «огорнутий мовчанням Бога». Але з Його уст знову злинає слово «Отче». Молитва на хресті, за словами Наступника святого Петра, була «найвідчайдушнішою», бо в цей момент Він був «абсолютним заступником», молячись за всіх, також і за тих, які Його засудили. В годину болю душі та тіла, Ісус молиться псалмами, промовляючи «разом з убогими світу, особливо, тими, які всіма забуті» слова 22 псалма: «Боже мій, Боже мій, чому Ти мене покинув?». Спускаючись у прірву відокремлення від Бога, обтяжений всім гріхом світу, Він і далі звертається до Отця, кажучи «Боже мій!». І до останнього віддиху занурений у Своє синівство, в заключний момент каже: «Отче, в Твої руки віддаю мого духа».

«Ісус, отже, молиться у вирішальні години страстей і смерті, – сказав Папа. – Отець вислухає Його молитву в воскресінні. Христова молитва наполеглива, вона неповторна і також стає взірцем для нашої молитви. Кожен з нас може сказати: “Ісус на хресті молився за мене”».

Молитва за учнів

Також і в найболючішому з наших страждань ми ніколи не є самотніми», – сказав Папа, підсумувавши, що йому здається, що найкращою річчю, яку варто згадати, завершуючи цикл, присвячений молитві, є саме це: «благодать того, що ми не лише молимося, але що ми, так би мовити, були “вимолені”, що ми вже прийняті в діалог Ісуса з Отцем, в спільність Святого Духа».

На завершення Святіший Отець закликав вірних завжди пам’ятати, що Христос молиться за кожного з нас, і мати надію і мужність чути цю молитву і прямувати вперед.