Папа: Щоб чинити Божі діла потрібно прийняти Ісуса в своє життя

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Євангелія вчить нас, що не вистачить просто шукати Бога, але потрібно запитувати себе про мотиви цих пошуків. Із цього ствердження Папа Франциск розпочав своє повчання перед проказуванням молитви «Ангел Господній», коментуючи уривок з Євангелії від Івана про те, як після чудесного помноження хлібів натовп шукав за Ісусом, а Він промовив до людей: «Ви шукаєте Мене не тому, що побачили знамення, але тому, що їли хліб і наситилися». Ставши учасниками чуда, люд не збагнув значення цього жесту, зупинившись лише на його зовнішньому знакові, на матеріальному хлібі.

Зріле шукання Бога

Отож, за словами Святішого Отця, перше запитання, яке ми повинні поставити собі, звучить: чому ми шукаємо Бога? Які мотиви нашої віри? І потрібно добре розрізнити ці речі, оскільки «серед багатьох спокус, які маємо в житті, існує одна, яку можемо назвати ідолопоклонницькою спокусою». Вона спонукає нас шукати Бога для «власного вжитку та споживання», щоб вирішувати свої проблеми та отримувати благодаті… Але така віра «залишається поверхневою»: шукаємо Бога, коли голодні, й забуваємо про Нього, наситившись. У центрі такої «незрілої віри» перебуває не Бог, але наші потреби.

«Представляти наші потреби Божому серцю є правильним, – уточнив Папа, – але Господь, діяння Якого значно перевершує наші очікування, прагне переживати з нами, насамперед, стосунки любові. А справжня любов непожадлива, вона є безкорисливою: не любиться, аби отримати взамін якусь послугу!».

Впусти Бога в своє життя

Шукаючи відповідь на провокацію Ісуса, люд запитує: «Що нам робити, аби чинити Божі діла?». Як зауважив Наступник святого Петра, вони немовби просять пояснити, яким чином очистити ці пошуки, як перейти від «магічної віри», що мислить лише про власні потреби, «до такої віри, яка подобається Богові?» Й Ісус відповідає, вказуючи дорогу: «Боже діло є те, щоб ви повірили в Того, кого Він послав».

«Не йдеться про те, щоб додавати якісь релігійні практики чи дотримуватися спеціальних приписів, йдеться про те, щоби прийняти Ісуса, прийняти Його в своє життя, переживати історію любові з Ним. І тоді Він очищуватиме нашу віру», – сказав Святіший Отець, підкреслюючи, що Господь прагне, насамперед, взаємин любові із нами, ще перед речами, які отримуємо чи які чинимо.

Суспільство, здатне породжувати життя

І це, вів далі Єпископ Риму, стосується не тільки Бога, але також наших людських і суспільних стосунків: «коли шукаємо в першу чергу задоволення власних потреб, ризикуємо використовувати інших та маніпулювати ситуацією задля власної користі». А суспільство, яке ставить у центрі інтереси, а не людей, «є суспільством, яке не породжує життя». Тож Євангеліє запрошує нас, «аніж перейматися лише матеріальним хлібом, який втамовує голод», радше прийняти Ісуса «як хліб життя», а на основі «нашої дружби з Ним, вчитися любити одні одних».

«Помолімося тепер до Пресвятої Діви, Тієї, Яка прожила найпрекраснішу історію любові з Богом, аби дарувала нам благодать відкритися на зустріч з Її Сином», – закликав Папа, розпочавши проказування молитви «Ангел Господній».