Папа: Щоб досвід пандемії допоміг літургії відновити своє центральне місце
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Накреслити напрямні літургійного душпастирстсва для того, аби неділя, євхаристійна асамблея та церковні відправи повернули свою центральну роль у вірі та духовності віруючих. Такі побажання знаходимо в Папському Посланні учасникам і організаторам італійського 71-го Національного Тижня Літургії, що відбувається від 23 до 26 серпня 2021 р., а центральним місцем проведення є місто Кремона, що було одним з осередків загострення пандемії в країні. Його тема – «Де двоє або троє зберуться в моє ім’я. Спільнота, літургії, території».
Літургія, випробовувана пандемією
В документі за підписом Державного Секретаря Святого Престолу кардинала П’єтро Пароліна зазначається, що Святіший Отець приєднується до подяки Господеві Богу за те, що цього року вдалося провести цей захід після сумного минулорічного досвіду, коли довелося відкласти вже приготовану зустріч. «Однак, це болюче рішення дало змогу в новому світлі підтвердити обрану тему, що має намір поглибити аспекти та ситуації богослужби, які пережили серйозні випробування з поширенням Covid-19 та необхідними обмеженнями, аби його стримати», – читаємо в посланні.
Насправді, щотижневі зустрічі «в ім’я Господнє», що від самих початків сприймалися християнами як «незамінна дійсність, пов’язана з власною ідентичністю», були серйозно діткнуті під час гострої фази поширення пандемії. «Але любов до Господа та душпастирська винахідливість спонукали пастирів та віруючих мирян знаходити нові шляхи для підтримки спільності віри та любові з Господом і ближніми, в очікуванні на можливість повернутися до повноти євхаристійного богослужіння в спокої та безпеці», – йдеться у зверненні.
Зміна відчуття часу
На думку Папи, «сумний досвід» літургійного «посту», пережитий минулого року, виявив добрий поступ, здійснений після Другого Ватиканського Собору дорогою, накресленою конституцією про літургію «Sacrosanctum Concilium». Період «позбавлення» допоміг відчути важливість літургії в житті християн, які знаходять в ній «об’єктивне посередництво, якого вимагає той факт, що Ісус Христос не є ідеєю чи почуттям, але живою Особою, а Його Таїнство є історичною подією», а молитва християн переходить через конкретні посередництва, якими є Святе Письмо, Таїнства, літургійні обряди та спільнота.
«Призупинене» звершення літургії протягом тривалого періоду карантинних обмежень і труднощі, пов’язані з її подальшим відновленням, підтвердили те, «що вже зустрічалося під час недільних зібрань» на італійському півострові. За словами Святішого Отця, ми є свідками того, як «змінилося відчуття часу, і, як наслідок, також і неділі, та простору, що мало наслідки для способу буття і відчуття себе спільнотою, народом, сім’єю». Це призвело до «дисбалансу» недільного богослужіння як з огляду на присутність поколінь та культурну неоднорідність, так і труднощів у тому, щоби гармонійно інтегруватися в парафіяльне життя, щоби дійсно бути «вершиною кожної його діяльності та джерелом місійного динамізму». З цього й випливає побажання, аби Національний Літургійний Тиждень, «зумів виокремити та підказати деякі напрямні літургійного душпастирстсва для парафій, аби неділя, євхаристійна асамблея, служіння та обряди визволилися з цієї марґінальності, в яку, як здається, невблаганно занурюються, та повернули центральну роль у вірі та духовності віруючих». Цьому повинна посприяти нещодавня публікація третього видання Месалу та бажання італійських єпископів супроводити його «значущим відновленням літургійного формування святого Божого люду».
