Папа: Лицеміри нездатні по-справжньому любити
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Коли я побачив, що вони не ходять право за євангельською правдою, то перед усіма сказав Кифі: Коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то як ти можеш силувати поган, щоб жили по-юдейському?» – писав святий Павло у Посланні до Галатів. Цьому «вражаючому фактові», тобто, прилюдному докорові Апостола Народів на адресу Симона-Петра Папа Франциск присвятив свої роздуми в рамках чергової катехизи з циклу повчань про Послання до Галатів. Під час загальної аудієнції в середу, 25 серпня 2021 р., він звернув увагу на черговий епізод, в якому йдеться про стосунки між свободою та Мойсеєвим законом.
Непослідовність Петра
Святіший Отець, насамперед, пояснив контекст. Апостол Народів, добровільно наводячи спогади про те, що трапилося кілька років тому в Антіохії, хоче нагадати християнам, що не слід прислухатися до тих, які проповідують обов’язковість обрізання, тобто, «підпадати під Закон» з усіма його приписами. Юдеєві закон забороняв сідати за стіл з язичниками. Свого часу, перебуваючи у Кесарії, Петро ввійшов до дому римського сотника Корнилія, отримавши перед тим видіння, про яке засвідчив: «Бог мені об'явив, що не слід уважати ніяку людину за погану чи за нечисту». А коли, повернувшись до Єрусалиму, відбивався від нападів християн з-поміж обрізаних, вірних Законові, сказав: «Коли, отже, Бог дав такий самий дар їм, як і нам, що увірили в Господа Ісуса Христа, то хто я такий, щоб міг був стати Богові на перешкоді?».
Згодом ситуація повторилася в Антіохії в присутності Павла. Спочатку Петро без жодних проблем сідав за стіл з християнами, що походили з язичництва, а коли прибули деякі обрізані з Єрусалиму, то почав уникати цього, щоб не наражатися на критику.
«Це серйозний проступок в очах Павла, – пояснив Папа, – також і тому, що Петра наслідували інші учні, перший з яких Варнава, який разом з Павлом євагелізував саме галатів. Не бажаючи цього, такою поведінкою, неясною та непрозорою, Петро породжував, у дійсності, несправедливі поділи в спільноті».
Страх перед істиною
Як зауважив Наступник святого Петра, Павло у своєму докорові використовує слово, яке допомагає зрозуміти його різку реакцію. Йдеться про «лицемірство». Дотримання Мойсеєвого закону християнами вело до лицемірної поведінки, яку Апостол народів прагнув викорінити рішуче та з переконанням.
«Що таке лицемірство? Можемо сказати, що йдеться про боязнь перед істиною. Лицемір боїться істини. Віддається перевагу тому, щоб вдавати, замість того, щоби бути собою самим», – сказав він, зазначивши, що вдавання «стає на заваді мужності відкрито говорити правду», й тоді «з легкістю звільняємо себе від обов’язку говорити її завжди, всюди й нінащо не зважаючи». Вдавання «веде до напівправди», у той час як правда «або є правдою, або її нема». «В середовищі, де міжособистісні стосунки позначені формалізмом, з легкістю поширюється вірус лицемірства», – додав Святіший Отець, звернувши увагу на те, що в Біблії знаходимо різні приклади боротьби проти лицемірства, а Ісус рішуче критикував тих, які ззовні здаються праведними, але всередині повні лицемірства й беззаконня.
Поширене, але недопустиме явище
Підсумовуючи, Папа заначив, що лицемір – це людина, яка вдає, хитрує, бо «живе з маскою на обличчі» й через це «нездатна по-справжньому любити», обмежуючись «життям у егоїзмі», не маючи сили «прозоро виявити своє серце». Існує чимало ситуацій, де можна зустріти це явище. Воно часто приховується на роботі, «де стараємося виглядати приятелями з колегами, в той час як суперництво спонукає встромити ножа в спину». Не є рідкістю лицемірство в політиці. «Але особливо огидним є лицемірство у Церкві», – сказав Святіший Отець, нагадуючи Христові слова: «Хай буде ваше слово: Так, так; Ні, ні, – а що більше цього, те від лихого». «Діяти по-іншому всупереч істині означає нести загрозу єдності Церкви, за яку молився Сам Господь», – наголосив він, закликавши слухачів не боятися бути правдомовними.
