Послання християнських провідників на захист створіння: обирати життя

Світлана Духович – Ватикан

Папа Франциск, Константинопольський Патріарх Вартоломей І та Кентерберійський Архиєпископ Джастін Уелбі опублікували своє перше «Спільне послання на захист створіння».

Вибирати життя

На початку цього документа, опублікованого у вівторок, 7 вересня 2021 р., християнські провідники вказують на «нищівні наслідки глобальної пандемії». «Ми усвідомили, – пишуть вони, – що перед обличчям цієї всесвітньої катастрофи ніхто не є в безпеці, доки всі не перебуватимуть у безпеці, та що наші дії насправді впливають одні на одних, і те, що ми робимо сьогодні, впливає на те, що станеться завтра».

Автори послання закликають замислитися над тим, «який світ ми хочемо залишити наступним поколінням». «Вибирай життя, щоб жити на світі тобі й твоєму потомству» (Вт 30, 19), – заповідав Бог вибраному народові через Мойсея. Посилаючись на цей старозавітній вислів, автори заохочують: «Ми повинні вибрати життя».

У вересні багато християн долучаються до ініціативи «Пора створіння», а в листопаді відбудеться Конференція ООН з питань клімату (COP26), що відбуватиметься в Ґлазґо від 1 до 12 листопада 2021 року. В контексті цих заходів, християнські лідери закликають всіх, незалежно від віри чи світогляду, «намагатися прислухатися до волання землі та бідних людей», переглядаючи свою поведінку та зобов’язуючись трудитися задля захисту планети.

Важливість сталого розвитку

«У нашій спільній християнській традиції Святе Письмо і святі пропонують просвітлюючі перспективи для розуміння як дійсності сьогодення, так і обітниці чогось більшого від того, що ми бачимо тепер», – зазначають автори послання, додаючи, що концепція управління, тобто індивідуальної та колективної відповідальності за Божий дар, є життєво важливою відправною точкою для соціальної, економічної та екологічної сталості.

В документі подано деякі приклади з Нового Завіту, – про багату і нерозумну людину, що забуває про свій кінець (Лк 12,13-21) та про блудного сина, який забирає свою спадщину і розтрачує її (Лк 15, 11–32), – які спонукають розширити власний світогляд і усвідомити своє місце в масштабнішій історії людства.

«Але ми пішли в протилежному напрямку», – наголошують першоієрархи, вказуючи на негативні наслідки того, що людство «максимізує власні інтереси за рахунок майбутніх поколінь». «Тепер, у цей момент, – підкреслюють вони, – ми маємо можливість покаятися, рішуче повернутися, прямувати у протилежному напрямку. Ми повинні прагнути до щедрості та чесності у способі життя, праці та використання грошей, а не до егоїстичної користі».

Вплив на людей, що живуть у бідності

Папа Франциск, Патріарх Вартоломей І та Архиєпископ Джастін Уелбі нагадують, що катастрофічні наслідки зловживань довкіллям найбільше впливають на найбідніші верстви населення, які несуть найменшу відповідальність за їхнє спричинення. «Ми служимо Богові справедливості, який радіє у творінні й створює кожну людину за образом Божим, але Він також чує волання бідних людей», – пишуть вони, додаючи, що ми маємо вроджену здатність усвідомлювати «таку нищівну несправедливість».

Екстремальні погодні умови, стихійні лиха, такі як повені, пожежі та посухи, підвищення рівня морів, циклони – все це, за словами авторів документа, є ціною зловживання і навіть складна інфраструктура більш розвинених країн «не може повністю запобігти надзвичайному руйнуванню».

«Завтра може бути гірше, – попереджають автори. – Сучасні діти та підлітки будуть стояти перед обличчям катастрофічних наслідків, якщо ми тепер не візьмемо на себе відповідальність за підтримку нашого світу як “співробітники Бога” (Бт 2 ,4–7)».

Заклик до співпраці

У «Спільному посланні на захист створіння» зазначається, що поточна криза поставила перед людством безпрецедентний вибір: або вирішувати її з короткозорістю, думаючи про прибуток, або «скористатися нею як можливістю для навернення та перетворення». «Якщо ми сприйматимемо людство як сім’ю і спільно трудитимемося над майбутнім, ґрунтуючись на спільному добрі, то ми можемо опинитися у зовсім іншому світі», – наголошують автори послання, додаючи, що це вимагає зусиль: «кожен з нас повинен нести відповідальність за те, як ми використовуємо наші ресурси». «Цей шлях, – зауважують християнські провідники, – вимагає дедалі тіснішої співпраці між усіма Церквами у їхній відданості турботі про творіння. Разом, як громади, Церкви, міста та нації, ми повинні змінити маршрут і відкрити нові способи співпраці, щоб зруйнувати традиційні бар’єри між людьми, припинити змагання за ресурси та почати співпрацювати».

Звертаючись до керівників різних сфер, першоієрархи закликають їх «обирати прибуток, орієнтований на людей; іти на жертви в короткостроковій перспективі, щоб захистити все наше майбутнє; стати лідерами переходу до справедливої та сталої економіки».

Від нас залежить майбутнє нашого спільного дому

На завершення Папа Франциск, Патріарх Вартоломей І та Архиєпископ Джастін Уелбі зазначають, що від імені своїх церковних спільнот вони звертаються «до серця та розуму кожного християнина, кожного віруючого та кожної людини доброї волі». «Усі ми – де б ми не були – можемо відіграти певну роль у зміні нашої колективної реакції на безпрецедентну загрозу зміни клімату та погіршення стану довкілля, – наголошують вони. – Піклування про Боже творіння – це духовне доручення, на яке потрібно відповісти зобов’язанням. Це критичний момент. Від нього залежить майбутнє наших дітей і майбутнє нашого спільного дому».