Папа

Папа: відродження Європи проходить через пошану до життя кожної людини

На цьому наголосив Папа Франциск у вступі до книжки «Справжня Європа, ідентичність і місія» Йозефа Ратцінгера – вислуженого Папи Венедикта XVI, що є третім томом «вибраних текстів», перекладених на італійську мову.

с. Лідія Короткова, СНДМ – Ватикан

Щоденна італійська газета «Corriere della Sera» опублікувала 12 вересня 2021 року вступ Святішого Отця Франциска до книжки «Справжня Європа, ідентичність і місія» Йозефа Ратцінгера – вислуженого Папи Венедикта XVI, що є третім томом «вибраних текстів», перекладених П’єрлукою Аззаро, редактором «Opera Оmnia» – усіх видань його богословської спадщини.

Папа Франциск пише, що з радістю представляє вибрані тексти Йозефа Ратцінгера/Папи Венедикта XVI про Європу, опубліковані з нагоди 50-річчя встановлення дипломатичних стосунків між Святим Престолом та Європейським Союзом. Далі Святіший Отець ствердив:

“З притаманною йому ясністю, негайною доступністю та водночас з глибиною вислужений Папа чудово окреслює «ідею Європи», що, безперечно, надихнула її батьків-засновників та є основою її величі”

Те, що Йозеф Ратцінгер, ставши Папою, вирішив взяти ім’я Венедикта, святого покровителя Європи, на думку Папи Франциска, серед іншого, вказує також і на те, що він прагнув привернути Європу до її християнського коріння, здорового розквіту та, насамперед, до людяності.

Йозеф Ратцінгер пише, що постать Ісуса Христа перебуває в центрі європейської історії та є основою справжнього гуманізму, основою нового людства. Бо якщо Бог став людиною, то людина набуває зовсім нової гідності. Якщо ж людина є тільки плодом випадкової еволюції, то її власна людяність є тільки збігом обставин і тому в якийсь момент можна буде пожертвувати людиною задля, як здавалося б, вищих цілей. Але якщо Бог створив і бажав кожної окремої людини, то все є зовсім інакшим. І якщо сам Бог став людиною, якщо Він навіть страждав задля людини, то, тим самим, людина бере участь у гідності, що властива Богові

Далі Папа Франциск наголосив:

“Крім багатьох слів та гучних відозв, сьогодні в Європі дедалі більше втрачається сама думка пошани до кожного людського життя, починаючи від втрати усвідомлення святості життя, тобто, починаючи від затьмарення свідомості того, що ми – це Божі створіння. Протягом багатьох років Венедикт XVI не боїться з великою мужністю та далекоглядністю засуджувати численні прояви цієї драматичної відмови від ідеї сотворення аж до нинішніх, остатніх наслідків, абсолютно ясно й переконливо описаних у вступному тексті”

Книжка, хоч і пройнята великим реалізмом, не закінчується песимізмом і сумом, навпаки, вислужений Папа пише протилежне:

“Одна з причин моєї надії полягає в тому, що прагнення Бога, пошуки Бога глибоко записані в кожній людській душі й не можуть зникнути. Безумовна, на якийсь час можна забути про Бога, відкласти Його вбік, зайнятись іншими справами, але Бог ніколи не зникає. Правдою є те, що сказав святий Августин, що ми, люди, не заспокоїмось, поки не знайдемо Бога. Цей неспокій існує також і сьогодні. Це надія, що людина, знову й знову, вирушать в дорогу до цього Бога”

Таким чином, за словами Папи Франциска, Венедикт XVI, відкриваючи нам таємницю своєї радості в ці важкі часи, також вказує шлях до відродження Європи.