Папа: Просімо всього в Ісуса, Який може дати все
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Коли віра є живою, молитва не є дріб’язковою і не обмежується миттєвими проблемами. На це звернув увагу Папа Франциск, коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 24 жовтня 2021 р., розповідь святого євагелиста Марка про те, як Ісус, виходячи з Єрихону і прямуючи до Єрусалиму, повернув зір сліпому Вартимеєві, що жебрав біля дороги.
Бог чує волання бідних
За словами Святішого Отця, йдеться про важливу зустріч, останню перед входом Господнім до Єрусалиму перед Пасхою. Вартимей, як зауважив він, «втратив зір, але не голос». У дійсності, як тільки почув, що проходить Ісус, то почав кричати: «Сину Давидів, Ісусе, змилуйся над мною». Учні та натовп хотіли заставити його змовкнути, бо це волання заважало їм, однак, він кричав ще сильніше. «Ісус почув і відразу зупинився. Бог завжди вислуховує волання бідного, Його зовсім не потурбував голос Вартимея, більше того, Він помічає, що він повний віри, такої віри, що не боїться наполягати, стукати до Божого серця, незважаючи на нерозуміння та дорікання», – сказав Папа, підкреслюючи, що саме в цьому й полягає корінь чуда, що підтверджують слова Ісуса: «Віра твоя спасла тебе».
Просити все у Того, Який може все
«Віра Вартимея проглядається в його молитві. Й це не є боязка й трафаретна молитва», – вів далі Наступник святого Петра, вказуючи на те, що він, насамперед, називає Господа «Сином Давида», тобто, визнає Його Месією, а тоді звертається на ім’я, тобто, не боїться Його, не тримає дистанцію. А тоді з усього серця взиває до Бога-приятеля, прохаючи змилуватися над ним. «Не просить Його якогось дріб’язку, як у перехожих. У Того, Який може все, просить всього: змилуйся над мною, змилуйся над усім тим, чим є я», – підкреслив Святіший Отець, вказуючи на те, що Вартимей не просить про якусь благодать, але представляє себе самого, просить милосердя для своєї особи. Він не просить у Бога «якоїсь милостині», але представляє повноту свого страждання, адже сліпота була лише «вершиною айсберга», адже в його серці не бракувало ран, принижень, розбитих мрій, помилок і образ.
Якою є наша молитва?
Підсумовуючи, Папа заохотив слухачів освоїти цю просту молитву: «Сину Давидів, Ісусе, змилуйся над мною!». Це нехай спонукає замислитися над тим, якою є наша молитва. Сміливою та наполегливою, чи такою, що вдовольняється принагідним формальним привітанням? Чи ця молитва є «насиченою», чи приношу до Господа історію та різні обличчя мого життя, а чи є «анемічною», поверховною, складеною з ритуалів, позбавлених почуттів і серця?
«Коли віра жива, то молитва є палкою: вона не жебрає дріб’язок, не применшується до потреб цієї хвилини. В Ісуса, Який може все, слід просити все. Не забувайте про це. . В Ісуса, Який може все, слід просити все. З наполегливістю перед Ним. Він з нетерпінням чекає, щоби вилити Свою благодать і радість в наші серця, але, на жаль, це ми через, може через боязнь, або лінивство чи невірство, тримаємося на віддалі», – сказав Святіший Отець, побажавши, аби Вартимей став для нас прикладом «конкретної, наполегливої та відважної віри».
Оплески для нових блаженних та вітання місіонерам
Після проказування молитви до Пресвятої Богородиці, уділивши Апостольське благословення, Папа звернувся із закликом, присвяченим становищу мігрантів і біженців у Лівії, а тоді скерував думку до італійського міста Брешії, де напередодні була беатифікована сестра Лючія від Непорочнозачатої Діви Марії, яка померла в 45 років, «присвятивши своє життя служінню ближнім, і навіть коли хвороба перемогла її тіло, то не здолала її духа», – підкреслив Святіший Отець, перенісши думку до міста Ріміні, де цього дня ввечері має відбутися беатифікація Алессандри Сабаттіні, молодої студентки медицини, що загинула в автокатастрофі, маючи всього 22 роки. «Радісна дівчина, натхнена великою любов’ю та щоденною молитвою, з ентузіазмом посвятилася служінню найслабшим», – сказав він, закликавши привітати нових блаженних оплесками.
А оскільки цього дня припадав також Всесвітній місійний день, Папа заохотив поглянути на цих двох блаженних як на «свідків, які звіщали Євангеліє своїм життям». «І з вдячністю скеровую вітання всім місіонерам і місіонеркам, – священикам, богопосвяченим особам і мирянам, – які витрачають свої енергії на передовій служіння Церкві, іноді, платячи особисто високу ціну за своє свідчення. І роблять це не задля прозелітизму, але щоби свідчити Євангеліє своїм життям на землях, які ще не знають Ісуса. Велике дякую місіонерам», – сказав Святіший Отець.
