Папа: Завдяки близькості з Богом під час випробувань віднаходимо надію
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Добре чекати мовчки від Господа спасіння», – ці слова пророка зі старозавітної Книги Плачу Єремії стали відправною точкою для проповіді Папи Франциска, яку він, виголосив у четвер, 4 листопада 2021 р., в базиліці святого Петра у Ватикані, під час поминальної Святої Меси за кардиналів та єпископів, які перейшли по вічну нагороду за останній рік. У цьому переліку 17 кардиналів і 191 архиєпископ і єпископ, між якими – вислужений ординарій Київсько-Житомирської дієцезії РКЦ в Україні Ян Пурвінський, серце якого перестало битися 6 квітня, та вислужений єпарх Нью-Вестмінстерський УГКЦ в Канаді Северіян Якимишин, що переставився 6 вересня.
Мистецтво чекання
Як зауважив Святіший Отець під час проповіді, постава мовчазного очікування, про яку говорить пророк, є результатом тривалого шляху, дороги зрілості, що відкриває красу ввірятися Господеві. Але ця довіра «не народжується із миттєвого ентузіазму», вона «походить з досвіду та дозріває в терпеливості», вимагаючи внутрішнього перетворення.
«Дорогі браття й сестри, як же важливо вчитися мистецтва очікування Господа! Чекати на нього покірно та з довірою, проганяючи привидів, фанатизм і гамір, зберігаючи, насамперед, у періоди випробування, мовчання, наповнене надією. Саме так готуємося до останнього та найбільшого життєвого випробування, яким є смерть», – мовив проповідник, підкреслюючи, що кожен з нас повинен дозрівати в цьому.
Боже спасіння
Папа зауважив, що серед життєвих труднощів і проблем важко зберігати спокій, під час випробувань не допомагають прекрасні спогади з минулого, але саме «серед прірви нонсенсу Бог наближається, щоб спасти». Той, хто тримається Бога, бачить як Він «відкриває страждання, перетворює його в двері, через які входить надія». Йдеться про пасхальний досвід, «болісний перехід, який відкриває на життя».
«Цей розворот відбувається не тому, що проблеми зникли, але тому, що криза стала таємничою нагодою для внутрішнього очищення. Добробут, у дійсності, часто засліплює нас, чинить поверховними, пихатими: саме цією дорогою нас веде добробут. Натомість, перехід через випробування, якщо прожитий із запалом віри, незважаючи на свою твердість і на сльози, причиняється до нашого переродження, ми стаємо іншими, ніж в минулому», – сказав Святіший Отець, зауваживши, що біль завжди залишається таємничим, але в цьому таїнстві «можемо по-новому відкрити батьківство Бога, Який відвідує нас у випробуванні».
Погляд у небі, руки простягнені на землі
Підсумовуючи, Папа заохотив «перед обличчям таємниці відкупленої смерті» просити благодаті по-іншому дивитися на різні труднощі, просити сили переживати їх у сповненому довіри мовчанні, що чекає на Господнє спасіння, «не нарікаючи, не бурмочучи, не впадаючи в смуток». Вміти чекати у мовчанні на Господнє спасіння – це мистецтво, яке є «цінним у періоді, який переживаємо». «Християнин не применшує важкості страждання, ні, але підносить погляд до Господа й під ударами випробування уповає на Нього і молиться; молиться за того, хто страждає. Погляд у небі, але руки завжди простягнені на землі, щоби конкретно служити ближньому», – сказав проповідник, запросивши з таким духом молитися за кардиналів і єпископів, які померли протягом року.
