Папа: Богопосвячене життя невіддільне від життя Церкви і Божого люду

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

«Хочу висловити свою близькість усім тим, які вірять у майбуття богопосвяченого життя», – сказав Папа Франциск, промовляючи у суботу, 11 грудня 2021 р., до проводу, членів, радників і працівників Конгрегації Інститутів богопосвяченого життя і Товариств апостольського життя, приймаючи їх з нагоди завершення Пленарної Асамеблеї цього відомства, складаючи їм подяку за їхнє служіння богопосвяченому життю у вселенській Церкві, що «не є легким завданням».

Розпізнавати та супроводжувати

«Думаю, що ваше служіння сьогодні, більше ніж будь-коли раніше, можна підсумувати двома словами: розпізнавати та супроводити», – сказав Святіший Отець, зауваживши, що Конгрегації доводиться мати справу з часто складними ситуаціями, «що вимагають ґрунтовного вивчення» та постійного «діалогу з настоятелями цих інститутів і єпископами». «Це серйозна та терпелива праця розпізнавання, – додав він, – яку неможливо виконати поза горизонтом віри й молитви. Розпізнавати та супроводжувати. Особливо супроводжувати нещодавно засновані спільноти, які більше наражаються на небезпеку почуватися самодостатніми».

У Церкві та разом з Церквою

В цьому контексті Папа вказав на «суттєвий елемент розпізнавання», яким є здатність спільноти «інтегруватися в життя святого Божого люду для добра всіх». Він підкреслив, що богопосвячене життя «народжується у Церкві, зростає і може принести євангельські плоди лише у Церкві, у живій спільності з вірним Божим людом».

Тому, в процесі розпізнавання та супроводу потрібно звернути увагу на деякі аспекти: увагу щодо засновників, які іноді схильні почуватися самодостатніми та єдиними тлумачами харизми, немов би були понад Церквою, увагу до душпастирства покликань і вишколу, який пропонується кандидатам, увагу до виконання влади, тривалості мандатів і можливих зловживань владою. Якщо ж ідеться про апробацію нових інститутів, форм і спільнот богопосвяченого життя, Святіший Отець заохочує до співпраці між конгрегацією та місцевими єпископами, закликавши ієрархів прийняти цей супровід ватиканської дикастерії, а конгрегацію – виробити критерії розпізнавання для пастирів і Божого люду.

На синодальній дорозі

Підсумовуючи, Папа Франциск також зупинився на внескові, який богопосвячені особи можуть зробити у синодальну дорогу, яку розпочала Церква. Важливим аспектом цього шляху він назвав взаємне слухання між відомствами Святого Престолу та єпископами і Генеральними настоятелями. Але в «ширшому та більш фундаментальному» значенні внеском богопосвячених осіб у цей процес, за словами Святішого Отця, повинні стати «близькість із практикою братерства та взаємоподілу як у спільнотному житті, так і в апостольських трудах».