Папа: Праця – фундаментальне право-обов’язок людини
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Що ми можемо зробити, щоби відновити цінність праці? Таким запитанням Папа Франциск підсумував свою сьому катехизу, присвячену постаті святого Йосифа. Зустрічаючись із паломниками, які в середу, 12 січня 2022 року, зібралися в залі Павла VI у Ватикані на загальну аудієнцію, він поставив у центрі своїх роздумів той факт, що євангелисти називають Ісуса «сином теслі».
Важка, але благородна праця
Святіший Отець розпочав із уточнення, що грецьке слово tekton, яким у Євангеліях позначена праця святого Йосифа, має ширше значення, ніж той, хто виготовляє речі з дерева, але позначає також будівничого домів, що мали дерев’яні віконниці та покрівлі у формі тераси, в основі яких – дерев’яні балки. Це була важка праця, як теж не гарантувала великих прибутків, адже коли Йосиф і Марія принесли Ісуса до храму, то їхньою жертвою була пара горлиць, чого вимагалося від бідних. Ісус, підростаючи, перебрав фах батька, тож коли почав проповідувати, його земляки дивувалися: «Звідки в нього ця мудрість і знаки?».
Солідарність зі світом праці
«Цей біографічний факт святого Йосифа та Ісуса скеровує мою думку до всіх робітників світу, особливо, до тих, які виконують виснажливу працю в копальнях і на певних виробництвах; до тих, кого експлуатують через нелегальну працю; до постраждалих на роботі (ми є свідками того, як багато нещасних випадків на роботі в Італії); до дітей, змушених працювати і до тих, які копаються на сміттєзвалищах, шукаючи щось придатне для обміну», – сказав Папа, згадуючи також і про безробітних, тих, які почуваються пораненими в своїй гідності через те, що не знаходять працю. За його словами, чимало молодих людей, чимало батьків і матерів переживають справжню драму, а деякі потрапили у відчай, зокрема, втративши працю в період пандемії, і придавлені цим тягарем, відібрали собі життя.
Суттєвий елемент людського життя
За словами Святішого Отця, сьогодні належним чином не береться до уваги той факт, що праця – це суттєвий елемент людського життя, а також – дорога освячення. «Працювати потрібно не лише для того, щоби роздобути справедливе утримання: це також місце самовираження, можливість почуватися корисними та вивчати великий урок конкретності, що допомагає духовному життю не перетворитися в спіритуалізм», – сказав він, зауваживши, що, на жаль, праця часто є «заручником соціальної несправедливості», й замість «засобу гуманізації», перетворюється в «екзистенційну периферію».
Папа заохотив ставити собі запитання про те, з яким духом виконуємо свою щоденну роботу, який підхід маємо до зусиль. Чи вбачаємо свою діяльність пов’язаною з долею інших? «Прекрасним є уявляти, що Сам Ісус працював і що навчився цього мистецтва саме від святого Йосифа», – сказав Святіший Отець, наголосивши: «Ми повинні сьогодні запитати себе, що можемо зробити для того, щоби відновити цінність праці, який внесок як Церква можемо зробити, щоби визволити її з логіки чистого заробітку, щоби переживати її як фундаментальне право та обов’язок людини, що виражає та зміцнює її гідність».
Своє повчання Папа Франциск підсумував молитвою свого попередника святого Павла VI, яку той підніс 1 травня 1969 року:
Святий Йосифе, Покровителю Церкви, що поряд із втіленим Словом працював кожного дня, щоби заробити хліб, черпаючи від Нього сили, щоб жити і трудитися; ти, що відчував тривогу за завтрашній день, гіркоту вбогості, нестабільність праці; ти, що променієш сьогодні прикладом своєї особи, смиренної в очах людей і величної перед Богом, захисти робітників у їхньому важкому щоденному житті, оберігаючи їх від знеохочення, від заперечливого бунту, як і від гедоністичних спокус; і бережи мир у світі, той мир, який єдиний здатен гарантувати розвиток народів. Амінь.
