Папа до мерів Італії: служіння спільному добру – висока форма милосердя

Світлана Духович – Ватикан

В суботу, 5 лютого 2022 р., Папа Франциск прийняв на аудієнції представників Асоціації італійських територіальних громад. Звертаючись до них, Святіший Отець подякував усім мерам Італії за підтримку, яку вони надають людям у ці останні два роки пандемії. «Ви були гарантією дотримання правил, що іноді є обтяжливими, але необхідними для здоров’я громадян, – підкреслив він. – А ваш голос допоміг законодавцям приймати своєчасні рішення на благо всіх».

Вказуючи на складність праці мерів, Єпископ Риму зазначив, що з одного боку, вони мають чудову нагоду служити громадянам, але з іншого – часом відчувають самотність відповідальності. Від мерів очікують, що вони повинні мати рішення на всі проблеми, забуваючи, що демократія не зводиться до делегування шляхом голосування, а передбачає також принцип участі.

Папа підкреслив, що для вирішення питань недостатньо лише залучення фінансових ресурсів, а важлива також наявність мереж солідарності. «Пандемія, яка виявила багато слабкостей, показала також щедрість волонтерів, сусідів, медичних працівників та керівників, які доклали свої зусилля у полегшення страждань і самотності бідних і літніх людей. Ця мережа солідарних стосунків є скарбом, який необхідно зберігати та зміцнювати», – наголосив він.

Далі Папа запропонував представникам Асоціації італійських територіальних громад свої роздуми над словами «батьківство / материнство», «периферії» та «мир», що пов’язані з їхньою діяльністю.

Служіння спільному добру

Стосовно перших слів – «материнство чи батьківство» – Наступник святого Петра підкреслив, що «служіння спільному добру є високою формою милосердя, що прирівнюється до служіння батьків у сім’ї». Він закликав мерів не боятися «марнувати час» на те, аби вислуховувати людей та їхні проблеми, бо батьківство здійснюється, насамперед, через слухання, і саме воно допомагає розпізнавати й зрозуміти пріоритетні проблеми.

Слухання, за словами Папи, допомагає також з креативністю підходити до вирішення проблем. Іноді ми живемо в ілюзії, що достатньо лише фінансування, але, насправді, потрібен також проект громадського співіснування: необхідно інвестувати в красу там, де існує деградація; в освіту, де панує соціальний неспокій; у спорудження місць суспільних зібрань, де поширене насильство; у виховання до законності, де панує корупція.

Творити суспільство, в якому цінують внесок кожного

Другим словом, над яким Папа закликав замислитися учасників аудієнції, було «периферії». Той факт, що Христос народився у стаєнці у Вифлеємі і помер за мурами Єрусалиму на Голгофі, вказує на євангельську «центральність» периферій. Єпископ Риму зауважив, що дбати про бідних в деградованих передмістях, де соціальна занедбаність породжує насильство та форми відчуження, означає дбати про всіх. «Я б додав, що бідні є багатством міста, – підкреслив він, – бо вони нагадують нам про наші слабкості та про те, що ми потребуємо одні одних».

Периферіям, мешканці яких зазнали ще більших страждань в період пандемії, слід не тільки допомагати, але й перетворювати їх на лабораторії нової економіки та нового суспільства, в якому кожного цінують за те, що він може запропонувати іншим. Гідність, як підкреслив Папа, полягає в тому, аби мати можливість заробити на хліб.

Перетворювати конфлікт у сполучну ланку

Мир – це третє слово, роздуми над яким Єпископ Риму запропонував представникам Асоціації італійських територіальних громад. Він пояснив, що мир не означає відсутність конфлікту, а здатність перетворити його в нову форму зустрічі та співжиття. Посилаючись на Апостольське напоумлення Evangelii gaudium, Папа зауважив, що люди по-різному реагують в ситуації конфлікту: одні лише спостерігають, інші вступають в конфлікт і залишаються його в’язнями. Але існує третій, адекватніший спосіб поведінки: не уникати конфлікту, але розв’язати його і перетворити на сполучну ланку.

Мир, за словами Єпископа Риму, є також плодом здатності об’єднувати покликання, здібності й ресурси різних людей. Слід спонукати всіх до підприємливості та креативності, надаючи відповідальність за певні ділянки.

Присвячувати себе іншим

«Дорогі брати і сестри, закликаю вас залишатися поруч з людьми, – наголосив на завершення Папа. – Бо перед обличчям відповідальності виникає спокуса втекти, ізолюватися. Маючи на увазі саме цю спокусу, Святий Іван Золотоустий закликав присвячувати себе іншим, а не залишатися в горах і байдуже на них споглядати. Це вчення, якого слід дотримуватися, особливо коли існує ризик зневіри й розчарування».