Папа: Великий Піст – час пробудитися з внутрішнього летаргічного сну
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Великий Піст – це час, коли Господь хоче розбудити нас із внутрішнього летаргічного сну. На цьому наголосив Папа Франциск, коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 13 березня 2022 р., розповідь святого євангелиста Луки про Господнє Преображення. У дев’ятій главі читаємо, що Ісус вийшов на гору разом зі своїми учнями, і там під час молитви Його вигляд змінився, одяг став сяючим, й у світлі Його слави явилися Мойсей та Ілля, що розмовляли з Ним про те, що чекає на Нього в Єрусалимі.
Вражаюча сонливість
Свідками цього були апостоли Петро, Яків та Іван, які вийшли на гору разом з Ісусом. Як зазначив Святіший Отець, ми уявляємо їх «із широко розплющеними очима». Без сумніву, що так і було. Однак, святий Лука зазначає, що «Петро й інші були зморені сном, а прокинувшись, побачили Його славу та обох мужів, які стояли з Ним». За словами Наступника святого Петра, сон трьох учнів здається дисгармонією. Ті самі учні також дрімали, коли Ісус в тривозі молився в Гетсиманському саду, попросивши їх чувати.
«Ця сонливість у настільки важливих моментах вражає», – мовив Папа, звертаючи увагу на те, що апостоли задрімали перед тим, як розпочалося Преображення, тобто тоді, коли Ісус молився. «Очевидно, – додав він, – що йде мова про молитву, що тривала довго, в мовчанні та зосередженні. Можемо також собі уявити, що на початку також і вони молилися, аж доки не переважила втома».
Час, аби пробудитися
«Чи цей недоречний сон не схожий до нашого, що часто настає в моменти, про які знаємо, що вони є важливими?» – запитував Святіший Отець слухачів. Наприклад, ввечері, коли хочемо помолитися, побути з Ісусом після дня, що минув серед тисячі справ. Чи коли є нагода обмінятися кількома словами в родинному колі, але вже не вистачає сил. Хочемо бути бадьорими, уважними, щоби «не втратити цінні нагоди», але нам це не вдається, або ж вдається так-сяк.
«Насичений період Чотиридесятниці є слушною нагодою в цьому сенсі. Це період, в якому Бог хоче пробудити нас із внутрішнього летаргічного сну», – сказав Святіший Отець, підкреслюючи, що підтримувати серце бадьорим «не залежить тільки від нас», але є також «благодаттю, про яку потрібно молитися». Це можемо побачити на прикладі трьох учнів, які були добрими, старанними, але своїми власними силами не спромоглися залишатися бадьорими. Однак, вони пробудилися під час Преображення, тобто, можемо припустити, що їх пробудило Ісусове світло. І подібно до них, «також і ми потребуємо Божого світла», яке допомагає по-іншому бачити речі, «наново запалює прагнення та силу молитися» та «присвячувати час для інших». Втому тіла, за словами Наступника святого Петра, можемо здолати «силою Святого Духа».
Розбудити серце
«Протягом цього великопосного періоду, після щоденних трудів, нам буде корисно не гасити світло в кімнаті, не ставши перед Божим світлом. Трохи помолитися перед сном. Даймо Господеві можливість вразити нас і розбудити наше серце», – заохотив Папа, пояснюючи, що можемо це зробити, читаючи Євангелію, дозволивши Божому слову вразити нас, або ж споглядати розп’яття, захоплюючись безумною любов’ю Бога, «Який ніколи не втомлюється нами» та «має владу преобразити наші дні». «Нехай же Діва Марія допоможе нам зберігати серце бадьорим, щоби прийняти цей час благодаті, який нам пропонує Бог», – побажав Святіший Отець.
