Папа: люди прагнуть миру, а не інфантильної агресії якогось можновладця

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

У той час, як дехто з можновладців, опанований анахронічними претензіями, розпалює конфлікти, звичайні люди відчувають потребу будувати майбутнє, яке або буде спільним, або його не буде. Такою була одна з думок Папи Франциска, висловлених у його першій промові на Мальті.

Прибувши на острів в суботу, 2 квітня 2022 р., Святіший Отець здійснив візит ввічливості до Глави Держави, в офіційній резиденції якого також відбулася зустріч з представниками влади й дипломатичного корпусу. В центрі своєї промови Папа поставив метафору рози вітрів, яку на стародавніх мапах Середземномор’я поміщали саме поблизу Мальти, що є «серцем Середземномор’я», і яка вказує на «розмаїття впливів» з різних країв, які ця земля зуміла гармонізувати.

Плекання єдності як запорука миру

Як зазначив Наступник святого Петра, на мальтійські острови вітри віють, переважно, з північного заходу, що може символізувати Європу, зокрема, Європейський Союз, дім, «збудований для того, щоб в ньому оселилася велика родина, згуртована в оберіганні миру». Мир, за його словами, слідує за єдністю, випливає з неї, а це вказує на важливість того, щоби працювати спільно, зміцнювати спільні коріння й цінності. Для цього потрібно «зміцнювати основи спільного життя», що спирається на «право та законність». «Чесність, справедливість, почуття обов’язку та прозорість є основники колонами високоцивілізованого суспільства», – сказав Папа, наголошуючи на зусиллях з метою викорінювання беззаконня та корупції. Ще одним важливим зусиллям він назвав турботу про збереження спільного дому, яким є створений світ.

Загроза ідеологічної колонізації

Північний вітер часто змішується із тим, який віє із заходу. В цьому контексті Святіший Отець поділився думками про західний стиль життя та мислення. З цього походять великі блага, такі як цінності свободи й демократії, але також небезпеки, яких потрібно остерігатися. За його словами, Мальта є «лабораторією органічного розвитку», в якому поступ не означає відтинати коріння минулого в ім’я фальшивого процвітання, потреб, продиктованих споживацтвом і «правом мати будь-яке право». «Для здорового розвиту важливо берегти пам’ять і шанобливо ткати гармонію між поколіннями, не даючи поглинути себе штучним уодноманітненням й ідеологічними колонізаціями, яка часто відбуваються, наприклад, у сфері життя, принципів життя. Це ідеологічні колонізації виступають проти права на життя від зачаття», – сказав Папа, заохочуючи мальтійців бути витривалими в зусиллях, спрямованих на порятунок життів, і далі захищати життя від зачаття до природної смерті, але також оберігати його в ситуація відкинення та занедбання.

Явище масової міграції та співвідповідальність

Братам і сестрам, які прибувають з півдня у пошуках надії була присвячена метафора південного вітру. Глава Католицької Церкви подякував мальтійській владі за прийняття, яке вони виявляють щодо мігрантів, демонструючи типову мальтійську гостинність. Однак, зростаючі протягом останніх років потоки вимагають ширшого аналізу цього явища. За його словами, міграція є однією з ознак нашої епохи, несучи в собі «борги несправедливості минулого, значної експлуатації, наслідки кліматичних зміни, нещасних конфліктів». Розширення міграційного явища також і з огляду на біженців «з багатостраждальної України» вимагає спільних і всеохоплюючих відповідей.

«Не можуть деякі країни брати на себе цілу проблему серед байдужості інших! І не можуть цивілізовані країни задля власних інтересів санкціонувати мутні угоди з лиходіями, що поневолюють людей», – сказав Папа, наголошуючи, що Середземномор’я потребує «європейської співвідповідальності», що «mare nostrum не може перетворюватися у найбільший європейський цвинтар». Звісно, прийняти ближнього вимагає зусиль і зречень, але «це святі зречення задля більшого добра».

Пітьма війни

Врешті, є східний вітер, який часто дме на світанку, але саме зі сходу, де з’являються перші промені світла, спустилася пітьма війни. «Ми думали, що вторгнення в інші країни, жорстокі вуличні бої та ядерні погрози є темними спогадами далекого минулого. Але холодний вітей війни, що приносить тільки смерть, руйнування та ненависть, з великою силою ввірвався у життя багатьох людей і в дні всіх людей. І в той час, як якийсь можновладець, замкнений, на жаль, в анахронічних претензіях націоналістичних інтересів, провокує та розпалює конфлікти, звичайні люди відчувають потребу будувати майбутнє, яке або буде спільним, або його не буде. І тепер, серед ночі війни, що спустилася на людство, будь ласка, не дозвольмо, аби зникла мрія про мир», – закликав Святіший Отець.

На думку Папи, сьогодні існує нагальна потреба «повернути красу людському обличчю, деформованому війною». Він навів приклад античної статуї, що зображає мир як жінку, що тримає на руках багатство, нагадуючи, що «мир породжує добробут, війна – лише злидні». За його словами, «ніжність матерів, які народжують життя, та присутність жінок є справжньою альтернативою злочинній логіці панування, що веде до війни».

Як зауважив Святіший Отець, досі існує загроза з боку «інфантильної агресивності», яка проявляється у «підступах автократії» та «нових імперіалізмах». Сьогодні «дуже важко мислити згідно з логікою миру», бо ми «звикли мислити згідно з логікою війни». Війна ж готувалася віддавна шляхом великих інвестицій в зброю та торгівлю нею, а тому «прикро спостерігати за тим, як ентузіазм на користь миру, що зродився після другої світової війни, в останні роки ослаб, як і дорога міжнародної спільноти, якою лише кілька могутніх на свій розсуд прямують вперед, шукаючи простір і зони впливу. Через це не тільки мир, але й багато великих питань, як от боротьба з бідністю та нерівністю, були фактично відсунуті на задній план політичного порядку денного».

Папа наголосив, що вирішення кризи кожного вимагає заопікуватися кризами всіх, бо «глобальні проблеми вимагають глобальних рішень». «Домоможімо одні одним вислухати прагнення людей до миру, трудімося над тим, щоб закласти основи для дедалі ширшого діалогу, повернімося до міжнародних мирних конференцій, на яких центральною темою буде роззброєння, з поглядом, який звернений на прийдешні покоління. І величезні кошти, які й далі виділяються на озброєння, нехай переведуться у розвиток, охорону здоров’я та харчування», – закликав Святіший Отець.