Папі Венедиктові XVI сьогодні виповнилося 95 років життя
У Велику Суботу 95 років тому, 16 квітня 1927 року, в маленькому баварському містечку Марктль-ам-Інн на півдні Німеччини, в родині офіцера поліції Йозефа Ратцінґера народився син, який того ж самого дня був охрещений та отримав ім’я Йозеф Алоїз. Через 78 років, 19 квітня 2005 року його обрано Наступником святого Петра, і він взяв ім’я Венедикт XVI. Сьогодні він, передавши кермо Петрового човна своєму наступникові, присвятив решту свого життя молитві за Церкву, за кожного з нас.
Після закінчення семінарії у Фрайзінгу, 29 червня 1951 року Йозеф отримав священиче рукоположення. Через чверть сторіччя, 25 березня 1977 року, святий Папа Павло VI призначив професора богослов’я о. Йозефа Ратцінгера Архиєпископом Мюнхена і Фрайзінга, 28 травня того ж року він отримав єпископські свячення, а через місяць Папа підніс його до кардинальської гідності. 1981 року святий Іван Павло ІІ призначив його префектом Конґреґації Віровчення, яку він очолював до 2005 року, тобто, до обрання Наступником святого Петра.
Вже дев’ять років проминуло відтоді, як тепер вже вислужений Папа зрікся Петрового служіння та пообіцяв безумовний послух та шану своєму наступникові, вірно дотримуючись свого слова. Папа Франциск також глибоко шанує свого попередника. Як і щороку, пополудні 13 квітня він відвідав Венедикта XVI, щоб скласти йому великодні побажання. Ці відвідини стали також нагодою привітати його із 95-річчям.
Що можна побажати людині з цієї нагоди? Мабуть, того, щоб він і надалі міг у спокої переживати цей час, з усіма плодами й радощами, які випливають із близькості з Богом. І щоб це послання радості й миру в приготуванні до зустрічі з Господом було сприйняте спільнотою Церкви, як багатство. Щоб всі ми відчували плоди його молитви за нас, щоб збагнули і сприйняли його духовне служіння для Церкви.
