Сьома річниця підписання енцикліки «Laudato si’»
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
Сім років тому, 24 травня 2015 р., Папа Франциск на початку третього року понтифікату поставив підпис під своєю другою енциклікою, що влилася в шерегу соціальних енциклік Римських Архиєреїв. «Laudato si’» – перші слова «Пісні створіння» святого Франциска з Ассізі дали назву цьому документові, в центрі уваги якого піклування про наш спільний дім, і в якому Наступник святого Петра спробував поставити діагноз і запропонувати терапію, необхідну для того, щоб наша планета була придатною для життя також і майбутніх поколінь. Звернена до «всіх людей доброї волі», енцикліка, що складається із вступу та шести розділів і завершується двома молитвами, залишила слід не тільки в соціальній доктрині Церкви, але також позначила політичні, економічні та екологічні процеси в світі.
Маючи за плечами драматичний досвіт пандемії та маючи перед очима війну, що не перестає сіяти смерть і знищення, можемо розпізнати пророчий вимір слів Папи Франциска, який наголошував на тому, що в цьому світі все є взаємопов’язаним. Він нагадував, що цей світ походить не з хаосу і не з випадку, ані не є результатом свавільної всемогутності. Створіння належить до порядку любові, яка є фундаментальною рацією всього створеного. І таким чином кожне створіння є адресатом ніжності Небесного Отця, Який призначив йому місце у світі.
Тож чи не головним плодом енцикліки «Laudato si’» є саме те, що вона поміщає у контекст взаємопов’язаності ті аспекти, що раніше розглядалися як окремі. У тексті постійно зустрічаються вислови «цілісна екологія», «все є взаємопов’язаним», як також наголошення на тому, що «не існують дві окремі кризи, екологічна та соціальна, але радше єдина і складка суспільно-екологічна»: планета почувається зле, але й людина не в кращому становищі, страждаючи від посухи, голоду, ерозії ґрунтів, повеней, війн і корупції.
Роздуми Папи Франциска, запропоновані сім років тому, започаткували процеси на різних рівнях, залучаючи урядовців, похилих віком, молодь, а навіть і дітей, рішучих у тому, щоби зробити свою частку в справі піклування про наш спільний дім. Діяльність на користь довкілля виходить за межі культур, народів, географічних контекстів і віровизнання. Але слід також визнати, що Церква відразу стала джерелом ідей і проектів, завдяки яким слова Папи Франциска не залишаються мертвою літерою.
