Папа оріоністам: покликані дивитися на світ як апостоли
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
«Наш час вимагає відкриватися на нові кордони, відкривати нові форми місії», – цими словами Папа Франциск підсумував свою промову, виголошену з нагоди зустрічі із представниками оріоністської духовної родини, яких він приймав у контексті 150-річчя від дня народження святого Луїджі Оріоне, що збіглося також із завершенням Генеральної Капітули заснованого ним Згромадження «Мале діло Божого Провидіння», члени якого відомі як оріоністи та Сини Божого Провидіння.
В аудієнції зі Святішим Отцем, що відбулася 25 червня 2022 р., взяли участь представники не тільки цього згромадження, але також інших проявів, чернечих і мирянських, харизми отця Оріоне, який на початку ХХ століття писав: «Що поверне життя цьому поколінню, умерлому для Божого життя, як не подих любові Ісуса Христа? […] Тож ми повинні просити у Бога не іскру любові, […] а піч милосердної любові, щоби розпалити нас та оновити остиглий і холодний світ, з допомогою та завдяки благодаті, яку Господь нам дасть».
Підтримувати полум’я, запалене Христом
Покликаючись на ці слова, а також на інший вислів святого, який був обраний як тема капітули: «Перехрестімося та з довір’ям кидаймося у полум’я нових часів для добра народу», Папа Франциск підкреслив, що Ісусів вогонь, який Він прийшов кинути на землю, є «добрим полум’ям», що не несе знищення. Це «полум’я любові, яке запалює серця людей, дає світло, зігріває та оживляє». Але щоб вогонь палав, його потрібно підтримувати. В цьому випадку «полум’я підтримується, отримуючи паливо від Бога через молитовне життя, роздумування над Божим словом і благодать Святих Таїнств».
«Дорогі браття й сестри оріоністської духовної родини, – сказав Папа, – сьогодні бути учнями-місіонерами, посланими Церквою, не означає, насамперед, щось робити, якусь діяльність, але апостольську ідентичність, яка постійно підтримується братерським життям у чернечій спільноті або в сім’ї». адже «свідчення любові в чернечій спільноті та в сім’ї є підтвердженням євангельського звіщення».
Дивитися на світ як апостоли
Святіший Отець, повертаючись до слів «кинутися у полум’я нових часів» підкреслив, що це вимагає «дивитися на сучасний світ як апостоли», тобто «з розпізнаванням, але з прихильністю, без страху, без упереджень, з мужністю». Дивитися так, як дивиться Бог, «відчуваючи наш біль, радощі та надії людства». «Ми повинні дивитися на злидні нашого світу як на причину нашого апостольського служіння, а не як на перешкоду», – наголосив Папа, застерігаючи від «проливання сліз за минулим», адже «наш час вимагає відкриватися на нові кордони, відкривати нові форми місії».
