Папа: вірність традиції - це зв'язок з корінням для зростання

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Папа Франциск 2019 року виступив із пропозицією Глобального освітньо-виховного пакту, щоби об’єднати зусилля в доланні викликів нашого часу, пов’язаних з різними кризами світу, що переживає не тільки культурну переміну, але й антропологічну, відкидаючи парадигми, передані минулими поколіннями. Початок ініціативі було дано восени 2020 року. Цими днями Конгрегація католицької освіти та виховання організувала міжнародний симпозіум на тему «Напрямні розвитку Глобального освітньо-виховного пакту», з учасниками якого Папа Франциск зустрівся перед початком загальної аудієнції в середу, 1 червня 2022 року.

Берегти минуле, ведучи в майбутнє

Подякувавши представникам академічного середовища за зусилля, спрямовані на те, щоби згаданий пакт чинив поступ, Святіший Отець згадав про нещодавню зустріч із ректорами університетів, під час якої він ділився з ними думками про те, що «в наш час ми повинні разом з молодими студентами вчитися як переживати кризи та долати їх разом». Бо «кризами потрібно управляти, запобігти тому, щоб вони перетворилися в конфлікт».

Як «емблематичний приклад» того, як ставити чоло кризі, Папа навів міфологічну постать Енея, який серед пожежі палаючого міста бере на плечі старого батька Анхіса і за руку юного сина Асканія, рятуючи обох. «Еней, – сказав він, – не рятує самого себе, але рятується разом з батьком, який представляє історію, та сином, що є його майбуттям. Ця постать може бути важливою в місії вихователів, які покликані берегти минуле – батька на плечах – і супроводити молоді кроки майбутнього».

Центральність людської особи

Ця міфічна постать, за словами Святішого Отця, вказує не деякі аспекти освітньо-виховного пакту, першим з яких є центральність людської особи: Еней забирає не речі і блага, а батька і сина, «коріння та майбутнє, обітниці». «Це нагадує нам про те, що в кожному освітньому процесі завжди потрібно ставити у центрі людину та наголошувати на суттєвому», – підкреслив Папа.

Міст між поколіннями

Іншим фундаментальним виміром, як зазначив Наступник святого Петра, є «вкладати найкращі сили з креативністю та відповідальністю». Він зауважив, що Анхіс представляє традицію, яку потрібно зберегти, Асканій – завтра, яке потрібно забезпечити, а Еней – міст, що гарантує взаємини між поколіннями. Так і виховання завжди вкорінене в минулому, але не для того, щоб у ньому зупинитися, але спрямоване в майбутнє. Папа назвав небезпечною моду «повертатися назад», замість того, щоб у корінні шукати спонуку прямувати вперед. Такий підхід, за його словами, «перетворює у секту, відбирає горизонт», називає себе «хранителем традиції», але йдеться про «мертву традицію». «А справжня традиція – це та, яку несемо далі з дітьми. Виховання, насправді, завжди вкорінене в минулому, але не для того, щоб зупинитися».

Виховувати для служіння

Врешті, фундаментальним є «виховувати до служіння». Святіший Отець звернув увагу на те, що Анхіз і Асканій представляють уразливі верстви, які потрібно захистити, долаючи спокусу відкинення мов непотребу. «Крихкість, – сказав він, – є синонімом цінності: похилі віком і молодь є немовби тендітними вазами, які потрібно дбайливо берегти».

«Дорогі друзі, – підсумував Папа, – цей наш час, коли техніка та споживацтво схиляють нас перетворитися в користувачів і споживачів, криза може стати слушною нагодою для того, щоб наново євангелізувати сенс людини, життя, світу; щоби повернути центральність людської особи як створіння, яке в Христі є образом і подобою Творця. Ось велика істина, носіями якої ми є і маємо обов’язок свідчити її та передавати також і в наших освітніх установах».