Папа: смиренні є справжніми переможцями

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Християнин знає, що його життя не є кар’єрою в стилі цього світу, але в стилі Бога, Який казав, що прийшов послужити, а не щоб Йому служили, й доки не збагнемо, що революція Євангелія полягає в цій свободі, то й далі будемо свідками війн, насильства та несправедливості, що є симптомами відсутності внутрішньої свободи. Такими думками Папа Франциск підсумував свою проповідь, яку виголосив під час Святої Меси на площі перед базилікою Санта-Марія-ін-Коллемаджіо в Л’Аквілі, відвідуючи це місто в неділю, 28 серпня 2022 року. На місце богослужіння Наступник святого Петра прибув панорамним автомобілем від катедрального собору.

Целестинове прощення

Святіший Отець приїхав до Л’Аквіли, щоби взяти участь у традиційних святкуваннях Целестинового прощення. Йдеться про щорічний відпустовий захід у згаданій базиліці: 1294 року Папа Целестин V видав буллу, якою надав повний відпуст кожному, хто, висповідавшись і запричащавшись, увійде до базиліки від вечірні 28 серпня до вечірні 29 серпня. Цього року відбуваються вже 728 святкування Целестинового прощення, яке стало першим, у якому взяв участь Наступник святого Петра, який відчинив ювілейні святі двері храму. Варто зазначити, що ініціатива Папи Целестина стала предтечою Ювілейних Святих Років, які в католицькій Церкві встановив його наступник Папа Боніфатій VIII. Сам Папа Целестин V відомий тим, що знаний як П’єтро з Морроне, побожний пустельник, був обраний Наступником святого Петра як компромісна під час конклаву, що тривав від 1292 до 1294 року. Однак, через п’ять місяців 80-річний Папа, вважаючи себе невідповідним, добровільно зрікся. Папа Климентій V 1313 року проголосив його святим.

Папа Целестин – людина не відмови, а великого «так»

Проповідуючи під час Євхаристійного богослужіння, Папа Франциск застосував слова із першого читання, що було з книги Сираха, «що більший ти, то більше понижуйся – і знайдеш у Господа ласку», до свого святого попередника, мощі якого спочивають у цій базиліці. «Ми помилково спогадуємо постать Целестина V як того, хто “зробив велике відкинення”», – сказав він, додаючи, що той «не був людиною “ні”, але людиною “так”».

«В дійсності, не існує іншого способу для сповнення Божої волі, як беручи на себе силу смиренних. Саме як такі, покірні здаються в очах людей слабкими і такими, що зазнають поразки, але в дійсності вони є справжніми переможцями, бо є єдиними, що повністю уповають на Господа та знають Його волю», – мовив проповідник, підкресливши, що покора не полягає в тому, щоб знецінювати себе, але в «здоровому реалізмі, що дозволяє нам розпізнавати свій потенціал, але також свою злиденність», на основі чого – відвернути погляд від себе та скерувати його до Бога.

Віруючий – це той, хто вдається до милосердного, а не страшного Бога

«Силою покірних є Господь, а не стратегії, людські засоби, логіка цього світу, обрахунки… Ні, нею є Господь. В цьому сенсі Целестин V був відважним свідком Євангелія, бо жодна логіка сили не змогла полонити його та ним керувати», – вів далі Святіший Отець, зазначивши, в цьому бачимо приклад «вільної від світської логіки» Церкви, що є свідком «імені Бога, яким є Милосердя». «Бути віруючими не означає вдаватися до незрозумілого Бога, Який лякає», – сказав він, покликаючись на друге читання, що було з Послання до Євреїв, наголосивши, що ми «приступили до Ісуса, Божого Сина, Який є Милосердям Отця та Любов’ю, що спасає».

«Милосердя – це досвід почуватися прийнятими, знову поставленими на ноги, скріпленими, зціленими, підбадьореними. Бути прощеними означає відчути тут і тепер те, що найбільш наближене до воскресіння. Прощення означає перейти від смерті до життя, від почуття туги та провини до почуття свободи та радості», – сказав Папа, побажавши, аби цей храм «завжди був місцем, у якому можна примиритися» та відчути оту благодать, яка знову ставить нас на ноги, даючи ще одну можливість, бо Бог «завжди дає другий шанс». Бо «саме так будується мир, через отримане та дароване прощення».

Душевний землетрус

У контексті того, що місцева громада багато вистраждала через землетрус, а тепер докладає зусилля, щоби наново стати на ноги, Святіший Отець наголосив на тому, що той, хто вистраждав, повинен зуміти «перетворити своє страждання у скарб», зрозуміти, що «у пережитій пітьмі йому дано дар зрозуміти біль інших». «Ви можете берегти дар милосердя, бо знаєте, що означає все втратити, бачити, як розвалилося те, що будували, залишити те, що було найдорожчим, відчути порожнечу відсутності того, кого любили», – сказав Папа, зауваживши, що у житті не обов’язково пережити землетрус, аби мати досвід, так би мовити, «душевного землетрусу», що показує нам нашу безпорадність, наші обмеження, нашу злиденність. Також і в цьому досвіді можна все втратити, але можна також «навчитися справжньої покори».

Людина – не місце, яке займає, а свобода, до якої вона здатна

Але як розпізнати, чи йдемо правильним шляхом? Святіший Отець звернув увагу на те, що індикатор можемо знайти у повчанні Ісуса з євангельського читання, у якому Господь навчає, щоб коли тебе запросили на гостину, займати останнє місце. «Надто часто вважається, що ми є вартісними з огляду на місце, яке займаємо в цьому світі. Людина не є місцем, яке займає, людина – це свобода, до якої вона здатна і яку виявляє повністю тоді, коли займає останнє місце, або коли їй зарезервоване місце на хресті», – сказав Папа, наголосивши, що «доки не зрозуміємо, що революція Євангелія повністю міститься в цій формі свободи, то й надалі будемо свідками війн, насильства та несправедливості, які є нічим іншим, як браком внутрішньої свободи».

«Дорогі браття й сестри, нехай же Л’Аквіла дійсно буде столицею прощення, миру та примирення!» – закликав Наступник святого Петра, ввіривши постанову жити згідно з Євангелієм заступництву Діви Марії. «Нехай же Її заступництво здобуде для всього світу прощення та мир», – побажав він.