Папа: Коли Церква перебуває в єдності, то можна робити чуда
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Paolo Ondarza - Ватикан
Коли говоримо «синодальна Церква», то це вже надмір, бо «Церква або є синодальною або не є Церквою», і синод про синодальність потрібен для того, щоби підкреслити це поняття. Про це говорив Папа Франциск, зустрічаючись із канадськими єзуїтами.
Під час кожної Апостольської подорожі Святіший Отець знаходить час, аби поспілкуватися зі співбратами-єзуїтами, які служать у країні або в регіоні, який він відвідує. Не стала винятком й Апостольська подорож в Канаду, що тривала від 24 до 30 липня 2022 року. В п’ятницю, 29 липня, він поспілкувався із 15 єзуїтами, які представляли 200 співбратів. В зустрічі брав участь також кардинал Майкл Черні, який є вихідцем з цієї спільноти. Через тиждень після розмови її виклад побачив світ у єзуїтському часописі «Civilità Cattolica».
Чуда Церкви, що плекає єдність
Відповідаючи на запитання співбратів, Папа знову наголосив на тому, що «синод не є політичною зустріччю, ані комітетом прийняття парламентських рішень», але «вираженням Церкви, в якій головною дійовою особою є Святий Дух». Оскільки синод означає «прямувати разом», то це перегукується і з гаслом подорожі в Канаду. І ця подорож, за словами Єпископа Риму, стала нагодою для того, щоби проявилася єдність Церкви. Він процитував приказку, що каже: «Коли хочеш іти швидко, то йди сам, якщо хочеш йти надійно, шукай супровід».
Святіший Отець підкреслив, що процес примирення з корінними народами, який був центральною темою візиту, не завершився цим візитом. Важливим, однак, є те, що «єпископат досяг згоди, прийняв виклик і зробив кроки вперед». Єпископат Канади, за його словами, дав приклад «єпископату в єдності», а коли єпископат в єдності, «то може добре долати виклики, що постають перед ним». І якщо процес примирення прямує добре, то це, на думку Папи, не заслуга його візиту. «Я лише вишенька на торті. Це єпископи досягли цього всього завдяки своїй єдності», – сказав він, відзначивши також готовність і вміння індіанської сторони знайти добрий підхід до справи та докладати зусилля зі свого боку. І це «чуда, які можна зробити, коли Церква перебуває в єдності». Загрозою ж для єдності, найбільшим її ворогом, він назвав ідеології.
Право, як і мораль, перебуває у розвитку
Відповідаючи на запитання, що стосувалося деяких коментарів, які з’явилися в пресі під час подорожі, як от чому він вибачався від імені християн, а не від імені Церкви як інституції, Папа сказав: «Я промовляю від імені Церкви, навіть якщо не зазначаю це чітко. Навпаки, я мушу чітко зазначати, коли йдеться про мою особисту думку, коли не говорю від імені Церкви».
Тим, які запитують, чому під час цієї подорожі не було зустрічі з постраждалими від сексуальних зловживань з боку духовенства, Святіший Отець пояснив, що відповідаючи на листи з пропозиціями щодо цього, що надходили перед візитом, він зазначав, що його бажанням було зосередити всю увагу на темах, пов’язаних з корінними народами. В цьому ж контексті один із співбратів звернув увагу на те, що про нього говорять як про Папу змін, також і в тому, що стосується карного права. «Право не можна тримати в холодильнику, воно супроводить життя, а життя прямує вперед: як і мораль, воно поступає вперед, вдосконалюючись», – відповів Святіший Отець, пояснюючи, що людське розуміння з часом змінюється, усвідомлення поглиблюється, а тому помилковим є дивитися на доктрину Церкви як на моноліт.
У цьому світлі не забракло згадки про важливість шанувати справжню традицію, якою є «жива пам’ять віруючих», що є протилежністю до традиціоналізму, що є «мертвим життям віруючих». Адже виправдовувати кожен учинок словами: «завжди так чинилося» є «язичництвом мислення».
Літургія та єдність Церкви
Відповідаючи на запитання про літургію та єдність Церкви, Папа Франциск, з одного боку, згадав про жахливі літургійні викривлення в Латинській Америці тридцять років тому, а з іншого – наступне «оп’яніння давнім в дусі повернення назад». Святіший Отець зауважив, що старається в цій царині прямувати слідами своїх попередників – святого Івана Павла ІІ та Венедикта XVI, який дозволив служіння у давній формі обряду з подальшим аналізом. «Найсвіжіша перевірка дала зрозуміти, що є потреба впорядкувати питання та запобігти тому, щоб воно перетворилися в питання моди, щоб залишалося душпастирським питанням». За його словами, слідуватимуть «дослідження, які вдосконалять роздуми над настільки важливою темою», оскільки «літургія є прилюдною хвалою Божого люду».
Хресна дорога Гаїті
Канадська провінція Товариства Ісусового охоплює також територію Гаїті, тож не могло забракнути згадки про важкий процес примирення, що триває в цій країні. «Гаїті переживає важкий хрест», – зазначив Папа, висловлюючи свою близькість і звірившись, що побоюється загрози скотитися в прірву відчаю. «Мені не здається, що міжнародні організації зрозуміли, що і як слід чинити», – додав він, закликаючи знайти конкретні вирішення, щоб вийти з кризи та заохочуючи Церкву до ініціатив молитви та покути, щоби допомогти гаїтянському населенню зростати в надії.
