Звільнити серця від ненависті. Розмова Папи з єзуїтами в Казахстані

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

«Звільнити серце від ненависті», – під таким заголовком на сторінках єзуїтського часопису «La Civiltà Cattolica» у четвер, 29 вересня 2022 р., з’явився виклад розмови Папи Франциска зі співбратами-єзуїтами, що відбувалася два тижні перед тим в приміщенні Апостольської нунціатури в рамках його візиту в Казахстан. В дипломатичному представництві зібралися 19 єзуїтів, які представляли тридцятку співбратів з 11 країн світу, які служать у так званому «Російському регіоні» Товариства Ісусового. Їхню діяльність, яка звершується в Росії, Білорусі та Киргизстані, представив настоятель регіону о. Боґуслав Стечек.

Зустріч, яка вже стала традиційним елементом Апостольських подорожей, відбувалася у формі спілкування, під час якого Папа відповідав на запитання. Перше стосувалося його самопочуття, на що він відповів: «Маю проблеми з коліном, але здоров’я загалом в порядку: як фізичне, так і ментальне».

Переживаємо третю світову війну

«Триває війна, і я думаю, що є помилкою думати, що це ковбойський фільм, у якому є добрі і злі… Помилкою є також думати, що це війна між Росією та Україною, та й усе. Ні. Ця війна є світовою війною», – сказав Святіший Отець, відповідаючи на запитання про те, як він оцінює геополітичну ситуацію, натомість ділячись думками про причини, підкреслив: «В цьому випадку жертвою конфлікту є Україна. Я хотів би поміркувати про те, чому цій війні не запобігли».

За словами Папи, потрібно «розслідувати динаміку, що привела до розвитку конфлікту». Він нагадав про те, що вже говорив раніше: як йому в грудні минулого року один глава держави висловив стурбованість, пов’язану із «гавкотом НАТО біля воріт Росії, без розуміння того, що росіяни є імперіалістами». «Він висловив побоювання, що це може привести до війни, і вона вибухнула через два місяці. Отож, не можна спрощувати, коли аналізуються причини конфлікту», – сказав Святіший Отець, зазначивши, що коли імперіалізм почувається під загрозою або в занепаді, «то реагує, вважаючи, що вирішенням буде розпочати війну, щоб покращити своє становище, а також щоби продавати та випробовувати зброю».

Жести Папи

Реагуючи на зауваження одного із співрозмовників, який сказав, що «від лютого ми докладаємо зусилля, щоби звільнити серця від ненависті», вважаючи, що «це є пріоритетним душпастирським завданням», Папа наголосив, що саме так потрібно чинити: визволяти серця від ненависті.

У цьому контексті Святіший Отець зазначив, що від першого дня війни він постійно говорить про неї, нагадуючи про страждання України. Також і в День Незалежності він говорив про це, вирішивши також «сказати щось про страждання двох народів». «Бо у війнах страждає народ, страждають прості люди. Ціну цього платять бідолашні люди, як завжди. А це породжує ненависть. Хто веде війну, той забуває про людяність і не дивиться на конкретне життя людей, а ставить перед усім часткові інтереси та владу», – сказав він, додавши, що тоді він згадав про «ту дівчину, що була підірвана», у й цей момент «забулося все, що як був сказав до цього, увага зосередилася лише на цій згадці». «Але я розумію реакцію людей, бо вони дуже страждають», – зауважив Папа.

Святіший Отець нагадав, що вже наступного дня після початку вторгнення він зробив безпрецедентний крок, подавшись до російського посольства, прохаючи про можливість діалогу. Він також прийняв українського посла, кілька разів говорив по телефону із президентом Зеленським. Солідарність Папи засвідчили кардинали, яких він відправив в Україну, робочий візит здійснив Секретар у справах стосунків з державами. «Цінність присутності Святого Престолу в Україні полягає в несенні допомоги та підтримки. Це спосіб виразити мою присутність. Також і я роздумував над можливістю поїхати. Мені здається, що Божою волею є не їхати в цей конкретний момент, однак, побачимо як буде далі», – сказав він.

Святіший Отець також розповів про те, що приймав різні делегації з України. Нещодавно в нього був представник збройних сил, який займається обміном полоненими. «Мені привезли список понад 300 полонених і попросили зробити щось, щоби провести обмін. Я відразу зателефонував до російського посла, щоби побачити, чи можна щось зробити, чи можна пришвидшити обмін полоненими», – сказав він, згадавши також, що під час візиту «одного українського католицького єпископа» він передав йому досьє з усіма своїми заявами на тему війни, в яких назвав вторгнення в Україну «неприйнятною, огидною, безумною, варварською та святотатською агресією».

«Однак, хочу сказати, що мені не йдеться про те, щоби ви захищали Папу, а про те, щоб народ відчував піклування від вас, що є братами Папи. Папа не гнівається, коли його не так зрозуміли, бо я добре знаю, які страждання доводиться переносити», – додав Святіший Отець.

Досвід диктатури

Один із співбратів нагадав про те, що коли Хорхе Берґольйо був настоятелем єзуїтів в Аргентині, це припало в період диктатури. Він попросив поділитися цим досвідом. «Диктаторські уряди – жорстокі. В диктатурах завжди присутня жорстокість», – сказав Папа, зауваживши, що знає багато політичних діячів, які були ув’язнені та катовані. «В цих ситуаціях пропадають права, але також людська чутливість», – додав він, зауваживши, що йому доводилося чути від «хороших католиків», мовляв: «Так їм і треба, цим комуністам! Вони на це заслужили!». «Це жахливо, коли політична ідея перевищує релігійні цінності», – мовив Святіший Отець.

Залишатися нормальними

Відповідаючи на запитання про те, що він би порадив семінаристам, Наступник святого Петра побажав, аби вони «були нормальними хлопцями». «Вважайте з тим, щоб дотримуватися дивних релігійних чи людських виражень. Я також кажу семінаристам, аби були нормальними і в молитві. Молися як син до батька. Саме нормальність є вираженням серйозності», – мовив Папа.

Ділячись думками про те, як він оцінює ситуацію в Товаристві Ісусовім, що є для нього втіхою, що тривожить, Святіший Отець розповів, що нещодавно був на засіданні в генеральній курії, у якому брали участь сороківка єзуїтів з усього світу. «Слухати їх було для мене відрадним. Мене втішає, коли єзуїт молиться та уповає на Господа. Думаю, що рівень Товариства є добрим у цьому сенсі. Натомість, мене не радує, коли бачу єзуїта, який є “спеціалістом” у тій чи іншій темі, більше, ніж у тому, щоби бути єзуїтом», – сказав він.

«Привид» уніатизму

Один зі співбратів зауважив, що православні, з якими вони співпрацюють у служінні людям з інвалідністю, попросили переказати слова вдячності за близькість Папи з простими й потребуючими людьми. Коментуючи ці слова, Святіший Отець зазначив, що на його думку ми є свідками поступового зближення між католиками і православними, і це є «дуже важливим». «Ми повинні працювати разом, молитися одні за одних, перемагати підозри. Саме вчора [14 вересня], під час конгресу релігійних лідерів, я прийняв чотирьох російських православних єпископів. Бачу, що в них ще досі існує стурбованість уніатизмом. Але я їм сказав, що це слово вже забуте. Вони бояться, що ми поводитимемося “як свекруха”, що повернеться уніатизм. Вони ще мають того привида. Потрібно заспокоїти їх, і це допомагає», – сказав Папа.