Папа: голод здолаємо тоді, коли зупинимо погляд на людях, а не на статистиці
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Віссю кожної стратегії є люди, з конкретними історіями та конкретними обличчями, які мешкають у чітко визначеному місці, а не числа, дані або безконечні статистики», – наголошує Папа Франциск у своєму посланні на ім’я Директора Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) Цюя Дуньюя, приуроченому до Всесвітнього дня продовольства. Він відзначається 16 жовтня в річницю заснування цієї організації, яка була заснована по завершенню другої світової війни, щоб давати відповіді на проблеми голоду.
«Також і сьогодні, на жаль, ми живемо у воєнному контексті, який можемо охарактеризувати як “третю світову війну”. Світ перебуває у стані війни, і це повинно спонукати нас замислитися», – пише Святіший Отець.
Спільний шлях
Покликаючись на тему цьогорічного відзначення «Нікого не залишити позаду. Краще виробництво, краще харчування, краще довкілля та краще життя для всіх», Папа підкреслює, що не зможемо долати численні кризи, якщо не трудитимемося разом, «нікого не залишаючи позаду». А для цього потрібно бачити в кожному брата або сестру. Натомість, чотири згадані «краще» вимагають, щоби заходи були плановані таким чином, аби причинятися «до повного викорінення голоду та недоїдання, а не були просто відповіддю на принагідні нестачі чи заклики в контексті надзвичайних ситуацій». «Щоби здобути справедливі та тривалі вирішення, необхідно наголосити на нагальності разом і на всіх рівнях долати проблему бідності, яка тісно пов’язана з нестачею належного харчування», – наголошує Глава Католицької Церкви.
Культура піклування
Святіший Отець визнає, що зазначені цілі є амбітними та здаються недосяжними. Яким чином їх досягати? «Перш усього, не втрачаючи з поля зору те, що віссю кожної стратегії є люди, з конкретними історіями та конкретними обличчями, які мешкають у чітко визначеному місці, а не числа, дані або безконечні статистики. А також впроваджуючи “категорію любові” в мову міжнародної співпраці», – відповідає Папа, вказуючи на необхідність зупинити погляд на суттєвому, зосередивши нашу працю на піклуванні про інших і про створіння.
Підсумовуючи, Святіший Отець поновив зобов’язання Апостольської Столиці та Католицької Церкви прямувати вперед разом з міжнародними організаціями, що трудяться на підтримку вбогих, ставлячи на перше місце братерство, згоду та взаємну співпрацю, «щоби відкривати горизонти, які принесуть світові справжню користь, не тільки для сьогодення, але й для майбутніх поколінь».
