Папа про о. Луїджі Джуссані: від спільнотної єдності до сопричастя з Христом
о. Яків Шумило, ЧСВВ – Ватикан
15 жовтня на площі Святого Петра у Ватикані відбулася зустріч Папи Франциска з членами католицького міжнародного руху Спільність і визволення, особливістю якого є виховання у вірі. У своєму слові до 60 тисяч осіб, які зібралися на площі, Святіший Отець зупинився на постаті засновника Руху о. Луїджі Джуссані, виокремлюючи його харизму, педагогічний хист та любов до Церкви.
Харизма руху на добро всієї Церкви
Зустріч розпочалася із зверненням до Папи очільника Руху Давіде Проспері, який нагадав про зусилля о. Джусанні, що запалив у житті багатьох людей вогонь Святого Духа та передав цей вогонь пізнання Христа та людини тисячам чоловіків та жінок, які дотепер свідчать Христа. «Як голова Братства, я хочу запевнити Вас, Святіший Отче, що разом з іншими лідерами та всім рухом ми дуже ретельно слідуємо за вказівками Святого Престолу, щоб харизма, яку Святий Дух дав отцю Джуссані для добра всієї Церкви, завжди приносила нові плоди. І сьогодні, сповнені вдячності та радості за ваше запрошення, ми тут, щоб запитати вас, як ми можемо ще більше сприяти оновленню Церкви, яке відбувається під вашим батьківським проводом», – зазначив очільник руху Спільність і визволення.
Свідчення близькості та турботи
Опісля учасники зустрічі почули свідчення віри з життя двох членкинь Руху. Першою до присутніх звернулась Хассіна Хуарі, яка по материнській лінії є марокканкою. Вона розповіла про свій перший досвід зустрічі з Рухом, наповнений турботою та прийняттям. «Відтоді розпочалася подорож до пізнання Бога, тобто Отця, і пізнання себе», – поділилася Хассіна. Свідчення пані Роуз Бусінґє відзначило важливість батьківства у вірі, яке привернуло її до Христа і Церкви. Вона розповіла, що о. Луїджі Джусанні допоміг їй пізнати себе через розпізнавання таємничої присутності Бога, «яка з плином часу все більше й більше набирала безпомилкових рис обличчя Христа в русі Спільність та визволення. Моїм змістом є Христос», – підкреслила Роза. Жінка є медсестрою та працює з жінками, хворими на СНІД. Сповнена рішучості допомагати потребуючим разом із членами Руху, вона вказала, що милосердна любов не робить обрахунків. Тому, «почувши про війну в Україні, ми одразу почали віддавати те небагато, що мали. Зібрані гроші ми розуміли як кошти малих і бідних сліз, пропонованих серцю Бога, щоб Він міг навернути серця тих, хто веде війну», – поділилась Роуз Бусінґє.
Спільна відповідальність за ідентичність Руху
Після свідчень до присутніх звернувся Папа Франциск, наголосивши на важливій постаті їхнього засновника – о. Луїджі Джуссані, 100-ліття від дня народження якого стало нагодою вдячності Богові за те добро, яке він вчинив. «Отець Джуссані був батьком і вчителем, він був служителям у тривогах і в усіх людських ситуаціях, з якими зустрічався у своїй освітній та місіонерській палкій любові. Церква визнає його педагогічну і богословську геніальність, що випливає з харизми, яка була дарована йому Святим Духом для загальної користі. До відзначення цього сторіччя нас спонукає не просто ностальгія, але вдячна пам’ять про його присутність: не лише в біографіях і серцях, але й у сопричасті святих, звідки він заступається за всіх своїх», – зазначив Святіший Отець. Він наголосив на важливості зберігати обопільну єдність. «Ви добре знаєте, що єдність не означає однаковість. Не бійтеся різної чутливості та конфронтації на дорозі Руху. По-іншому не може бути в Русі, в якому всі причасні покликані жити особисто і відповідально ділитися отриманою харизмою. Кожен живе нею оригінально, а також у спільноті», – сказав наступник апостола Петра. Відтак він зосередився на деяких аспектах особи о. Луїджі Джуссані.
Харизма, яка походить від зустрічі з Христом
Святіший Отець виокремив харизматичність о. Луїджі, завдяки якій йому вдалось залучити до Руху тисячі молодих хлопців і дівчат і зворушити їх серця. «Ми можемо запитати себе: звідки походить його харизма? Вона походить від того, що він пережив на власному досвіді: будучи юнаком, йому було лише п’ятнадцять років, він був вражений відкриттям таємниці Христа. Він інтуїтивно усвідомлював, не лише своїм розумом, але й серцем – що Христос є об’єднуючим центром усієї реальності, Він є відповіддю на всі людські запити, Він є здійсненням кожного прагнення щастя, добра, любові, вічності, присутніх в людському серці. Зчудування і зачарування цієї першої зустрічі з Христом ніколи не покидали його», – наголосив Папа Франциск. У цьому контексті він додав, що за ним йшло багато молоді, бо вони відчували його досвід, який виражався у палкій любові до людини та палкій любові до Христа, яка наповнює людину. «Те, що він говорив, випливало з його досвіду і з його серця, а тому викликало довіру, симпатію та зацікавлення», – зауважив Святіший Отець.
Педагогічний хист о. Луїджі Джусанні
«Отець Луїджі мав унікальну здатність викликати в серцях молодих людей щирий пошук сенсу життя, пробуджувати в них прагнення до істини. Як справжній апостол, коли він побачив, що ця спрага розгорілася в юнакам і дівчатам, він не побоявся представити їм християнську віру», – продовжив Святіший Отець, вказуючи на о. Джуссані як вихователя. Він зауважив, що педагогічний метод засновника руху Спільність і визволення виключав нав’язування чогось, а тому породив багато вільних особистостей, які були християнами через переконання та палку любов, а не за звичкою. «Отець Джуссані дуже чуйно ставився до особливостей кожного, поважав його історію, його темперамент, його таланти. Він не хотів, щоб люди були однакові та не хотів, щоб усі наслідували його, щоб усі були оригінальні, якими їх створив Бог», – сказав Папа Франциск, закликаючи наслідувати його любов до свободи та особистої відповідальності, поважаючи неповторну унікальність кожного.
Любов до Церкви
Святіший Отець зазначив, що о. Джуссані був сином Церкви, священиком, який дуже любив Церкву. «Навіть у часи розгубленості та сильного спротиву інституціям, він завжди твердо зберігав свою відданість Церкві, до якої мав велике почуття – любов! – майже ніжність і водночас велику пошану, бо вірив, що вона є продовженням Христа в історії», – зауважив Папа. Він вказав на необхідність у інституційному вимірі враховувати харизматичний вимір, процитувавши слова о. Луїджі, який писав, що харизма має бути інституціоналізована. І інституція повинна зберігати харизматичний вимір, адже обидві є єдиною реальністю Церкви.
Від зустрічі з іншим до зустрічі з Христом
На думку Святішого Отця, відкриття харизми завжди проходить через зустріч із конкретними людьми, які наближають нас до реальності, якою є християнська спільнота – Церква. Завдяки членам Церкви ми можемо зустрітись з Христом, як про це пише книга Діянь Апостолів, розповідаючи про зустріч апостола Филипа, який охрестив скопця, після чого він більше його не бачив (пор. Ді 8,39). «Привівши його до Христа, Филип зникає з життя скопця! Але радість зустрічі з Христом залишається; ця радість зустрічі залишається завжди! Власне, розповідь додає: І сповнений радості, він продовжив свій шлях. Ми всі покликані до цього: бути посередниками для інших у зустрічі з Христом, а потім дозволити їм прямувати своєю дорогою, не прив’язуючи їх до нас», – наголосив Папа Франциск. На звершення зустрічі з католицьким рухом Спільність і визволення він закликав його членів зберігати єдність між собою, довіряючи себе Христові та в сопричасті з матір’ю-Церквою, за прикладом їхнього засновника о. Луїджі Джуссані.
