Папа про вишкіл священиків: узгодити пульсування серця з ритмом Ісусового серця

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

На важливості того, щоби брати до уваги всі чотири виміри формування семінаристів, якими є загальнолюдський, інтелектуальний, духовний і пастирський, наголошується у промові, яку Папа Франциск приготував на зустріч з учасниками курсу для ректорів і форматорів латиноамериканських семінарій, організованого Дикастерією в справах духовенства. Приймаючи їх у четвер, 10 листопада 2022 р., він віддав перевагу, щоби поділитися кількома думками експромтом, вручивши заздалегідь приготований текст.

Будувати спільноту учнів

Одним із найважливіших викликів у священичому формуванні Святіший Отець вважає будування «справжніх християнських спільнот», в яких ітиметься не тільки про «послідовний формаційний проект», але також про «насправді спільнотний досвід в усіх аспектах формування».

«Необхідно відмовитися від інертності та протагонізму, розпочавши мріяти разом, не оплакуючи минуле, не кожен сам по собі, але згуртовані та відкриті на те, чого Господь сьогодні прагне як формування наступних поколінь пресвітерів, натхнених актуальними напрямними Церкви», – зазначає він, нагадуючи про те, що семінаристи поділяють «такі самі загальнолюдські й духовні потреби», як і інші християни, «піддані таким самим слабкостям, обмеженням і помилкам».

«Тому потрібно бути уважними, – пояснює Папа, – бо вашим завданням не є сформувати “суперменів”, які претендують на те, щоби все знати, все контролювати й бути самодостатніми; навпаки, йдеться про те, щоби формувати чоловіків, які з покорою ідуть дорогою, яку обрав Божий Син, що є дорогою втілення».

Духовне і загальнолюдське формування

Святіший Отець підкреслює, що загальнолюдський вимір священичого формування не є лише «школою чеснот, зростання власної особистості чи особистого поступу», але включає цілісну зрілість людської особи, «підсилену Божою благодаттю», що рахуючись із «біологічними, психологічними та соціальними обумовленнями», спроможна перетворювати їх та підносити. «Врешті-решт, автентичні мотиви покликання, тобто, слідування за Господом і встановлення Божого Царства, лежать в основі процесу, який є одночасно і людським і духовним», – пише він.

Відповідальне завдання форматорів

Папа Франциск наголошує на відповідальній ролі тих, хто покликаний допомагати в процесі особистого та церковного розпізнавання власного покликання, предметом якого і є згадане бачення свого шляху з точки зору провидіння. «В дійсності, спочатку кожен семінарист, а згодом і священик, з різними наголосами та відтінками, повинен постійно оновлювати це бачення, зокрема, в найбільш значущих моментах свого священичого шляху. Обговорення з тими, хто супроводить у цьому процесі, як у внутрішній, так і у зовнішній сферах, дасть йому змогу перемогти будь-яку спокусу суб’єктивного самообману», – пояснює Святіший Отець, підкреслюючи, що форматори покликані виховувати «більше своїм життям, ніж словами». А щоби мати для цього сили, потрібно «кожного дня вдаватися до Ісуса, ставати навколішки та в Його присутності вчитися від Нього, що є лагідного та сумирного серця, таким чином, щоб і наше серце крок за кроком навчилося пульсувати в ритмі серця Вчителя».