Папа богословам: вірність Традиції не означає повернення назад

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Креативна вірність Переданню, залучення інших дисциплін та колегіальність – такі три напрямні Папа Франциск запропонував членам Міжнародної богословської комісії, приймаючи їх на аудієнції в четвер, 24 листопада 2022 року. Він подякував їм за те, що вони прийняли пропозиції трьох тем для поглиблення, якими є актуальність христологічної віри, ісповідуваної Нікейським Собором, у контексті 1700-річчя його проведення (2025 рік); вивчення деяких антропологічних питань, які сьогодні виходять на перший план і мають ключове значення до мандрівки людського роду, та поглиблення богослов’я створіння в троїчній перспективі.

Вірність традиції означає поступ

Говорячи про креативну вірність Традиції, він пояснив, що йде мова про те, щоби здійснювати богословське служіння, слухаючи Боже слово, чуття віри Божого люду, Магістеріум та харизми, і розпізнаючи знаки часу задля поступу Апостольського Передання під проводом Святого Духа. Передання, що є джерелом віри, за його словами, або зростає, або гасне, бо «традиція є запорукою майбуття, а не музейним експонатом». І в той час, як бути вірними традиції означає чинити поступ, сьогодні є спокуса повертатися назад. Однак, спосіб мислення, що виражається словами «так завжди чинилося» не сприяє зростанню.

Скарб міждисциплінарності

Іншим елементом, важливим для поглиблення та інкультурації Євангелія, Святіший Отець назвав необхідність «відкритися з розсудливістю на внесок різних дисциплін завдяки консультаціям з експертами, також і некатоликами». Йдеться про «скарб принципу міждисциплінарності», не в значенні простої мультидисциплінарноті, що дає змогу поглянути на предмет дослідження з різних точок зору, але в значенні трансдисциплінарності, тобто, «поміщення та ферментування всіх знань у просторі Світла і Життя, запропонованому Мудрістю, що випливає з Божого Одкровення».

Синодальний вимір богослов’я

Врешті, третім елементом є колегіальність, що набирає особливого значення в світлі синодального процесу, що триває в Церкві. Цитуючи документ «Синодальність в житті та місії Церкви» Папа підкреслив, що служіння богослова, як і кожне інше християнське покликання, «крім того, що є особистим, є також спільнотним і колегіальним». Це вимагає «синодального богословствування», тобто розвивати «здатність слухати, вести діалог, розпізнавати та інтегрувати множинність і розмаїття внесків і подань».

Готовність ризикувати

Святіший Отець наголосив на тому, що богослови повинні старатися ступати далі. В той час як завданням катехита є «пропонувати правильну доктрину, доктрину, яка є певною», то богослов готовий ризикувати ступити далі, а вже «учительський уряд Церкви його зупинить». «Покликання богослова завжди ризикує переступити через межу, бо він шукає, старається краще виражати богослов’я. Але ніколи не слід катехизувати дітей і дорослих новими доктринами, які ще не є певними», – наголосив Папа, побажавши членам Міжнародної богословської комісії «спокійної та плідної праці в цьому дусі взаємного слухання, діалогу та спільнотного розпізнавання з відкритістю на голос Святого Духа».