Папа: бути дітьми Отця означає навчитися любити всіх Його дітей

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Справжній виклик для того, щоби бути дітьми Отця та будувати світ братів, полягає у тому, щоби навчитися любити всіх. На цьому наголосив Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси, яку він у суботу, 5 листопада 2022 р. відслужив на Бахрейнському Національному стадіоні. Цим богослужінням розпочався третій день Апостольської подорожі до Бахрейну.

У Євхаристійному богослужінні взяли участь коло 30 тисяч вірних, які прибули не тільки з чотирьох країн, які охоплює Апостольський Вікаріат Північної Аравії,  – Бахрейну, Кувейту, Катару та Саудівської Аравії, – але також і з інших країн регіону. Варто зазначити, що католики тут належать до різних обрядів, це не тільки близькосхідні християни, що представляють Східні Католицькі Церкви, але також трудові мігранти з Індії, що належать до малабарської та маланкарської традицій.

Силою Христа є любов

Свої роздуми під час проповіді Святіший Отець розпочав із слів пророка Ісаї про Месію: «Великою буде його могутність і мир не матиме кінця». Він зазначив, що це може здаватися суперечністю, оскільки в світі бачимо, що чим більше шукають могутності, тим більші загрози для миру. Однак, Ісая називає Месію «Князем миру». «Велич його могутності користується не силою насильства, а слабкістю любові», – сказав проповідник, підкреслюючи, що силою Христа є любов, і також нас Він наділяє цією силою. І йдеться про те, щоби любити завжди та любити всіх.

Любити завжди

Зупинившись на читанні з Євангелії, Папа підкреслив, що вони заохочують любити в кожній ситуації. І погляд Христа є конкретним, Він не каже, що це буде легко, ані не пропонує сентиментальну любов. Ісус є не іренічним, а реалістом, а тому говорить про тих, хто бажає зла, і про ворогів. Він знає, що в нашому житті триває щоденна боротьба між любов’ю та ненавистю, Він бачить, «і через це страждає», в багатьох частинах світу «прояви влади, що живляться гнітом і насильством, стараються розшити свій простір, стискаючи простір інших».

Що ж чинити, коли перебуваємо в схожих ситуаціях? «Пропозиція Ісуса є вражаючою та сміливою. Він вимагає від Своїх мужності ризикнути в чомусь, що на перший погляд здається програшним. Він закликає завжди і вірно перебувати в любові, незважаючи ні на що, також і маючи перед собою зло та ворога», – зазначив Святіший Отець, пояснюючи, що Ісус закликає Своїх не іренічно мріяти про світ, наповнений братерством, а, починаючи від себе, докладати зусилля, конкретно та відважно живучи загальним братерством, залишаючись витривалими в добрі також і тоді, коли отримуємо зло.

Папа зауважив, що Ісусове запрошення не стосується в першу чергу великих проблем людства, але конкретних життєвих ситуацій, таких як стосунки в сім’ї, в християнській громаді, в світі праці. Завжди існуватимуть ситуації напруження та конфліктів, але той, хто слідує за Князем миру завжди повинен бути схильним до миру. «І неможливо відновити мир, якщо на лихе слово відповідати ще гіршим, якщо за ляпасом слідує інший: ні, потрібно “знешкодити”, перервати ланцюг зла, це необхідно зробити, розбити спіраль насильства, перестати культивувати образу, перестати нарікати та плакати над собою. Потрібно перебувати в любові, завжди: це Ісусова дорога, щоби віддати хвалу Богові небес і будувати мир на землі», – сказав Святіший Отець.

Любити всіх

Переходячи до другого аспекту, проповідник зауважив, що не вистачить обмежити наші зусилля на користь любові лише колом тих, від кого ми отримуємо любов. Заохочення Ісуса є вражаючим, «бо розширяє межі закону та здорового глузду», адже навіть близьку людину є важко любити, хоч і здається раціональним. Загалом, саме це старається робити кожна група, щоби зберегти мир всередині себе. Але Ісус каже: «Якщо любите тих, які вас люблять, яка ваша заслуга? Чи ж і митарі так не чинять?».

«Справжній виклик, щоби бути дітьми Небесного Отця та будувати світ братів і сестер, полягає у тому, щоби навчитися любити всіх, також і ворога», – мовив Папа, пояснюючи, що це означає обрати не мати ворогів, «не бачити в іншому перешкоду, яку слід здолати, але брата та сестру, яких слід любити». Це означає «приносити на землю відбиток неба», погляд і серце Отця, Який каже сонцю сходити до добрих і на лихих.

Найбільший дар

«Браття, сестри, силою Ісуса є любов, й Ісус дає нам силу любити саме так, у спосіб, який нам здається надлюдським. Але схожа здібність не може бути лише плодом наших зусиль, вона є насамперед благодаттю. Благодаттю, яку слід наполегливо просити», – сказав Святіший Отець, заохочуючи це чинити. Бо ми часто підносимо до Бога чимало прохань, але «ось це є суттєвим для християнина: вміти любити як Христос». «Любити – це найбільший дар, і ми отримуємо його, коли вивільняємо місце для Господа в молитві, коли приймаємо Його присутність у Його слові, яке перемінює нас, і в революційному смиренні роздробленого Хліба», – підсумував проповідник, подякувавши учасникам богослужіння, які прибули з різних країн Затоки, за їхнє «лагідне та радісне свідчення братерства».