Папа: дякуємо Богові за дар Церкві та світові, яким був Венедикт XVI
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
Те, як Бог прийшов у наш світ, «народжений від жінки», щоб нас спати, показує стиль, з якого випливає багато чеснот, між якими є ввічливість. Про це говорив Папа Франциск, проповідуючи ввечері, 31 грудня 2022 р., під час вечірні в базиліці Святого Петра у Ватикані, що завершилася подячною молитвою «Тебе, Бога, хвалимо» на завершення календарного року.
«І коли говоримо про ввічливість, – сказав він, – в ці хвилини думка спонтанно лине до дорогого вислуженого Папи Венедикта XVI, який сьогодні вранці нас залишив. Зі зворушенням згадуємо його дуже шляхетну, дуже ввічливу особистість. І відчуваємо в серці величезну вдячність: вдячність Богові за те, що подарував його Церкві та світові; вдячність йому за все те добро, яке він здійснив, а насамперед – за його свідчення віри та молитви, особливо протягом цих останніх років усамітненого життя. Лише Богові відомі цінність і сила його заступництва, його жертв, принесених для добра Церкви».
Божий стиль
На початку проповіді Святіший Отець зупинився на словах святого Павла, який у Посланні до Галатів про Христа пише, що Він «народився від жінки». Проповідник зауважив, що «коли прийшла повнота часів», то Бог став людиною, не «впав у світ з висот», а «народився від Марії». «Не в жінці, а від жінки. В цьому суттєва різниця: це означає, що Бог забажав взяти від Неї тіло. Не використати Її, але попросив про Її “так”, про згоду. І разом з Нею розпочав повільний шлях виношування вільного від гріха і повного благодаті та істини людства, повного любові та вірності», – сказав Папа, підкреслюючи, що таким є шлях, таким є спосіб, обраний Богом для того, щоби ввійти в світ та історію, що показує «крайню пошану Бога до нашої свободи». Й це стиль, з якого «випливають розмаїті людські чесноти для доброго та гідного співіснування», серед яких – «ввічливість, як стиль життя, який сприяє братерству й соціальній дружбі».
Фактор діалогу
Тож у цьому контексті Єпископ Риму напередодні нового року запропонував ввічливість як громадянську чесноту, скеровуючи першочергово думку до своєї дієцезії. Він вказав на те, що «ввічливість – важливий фактор культури діалогу, а діалог є незамінним для того, щоби жити в мирі», жити по-братерському. Бо це нормально, коли брати в чомусь не погоджуються, важливо, щоб вони говорили між собою, стараючись порозумітися. І ввічливість є частиною діалогу, йдеться не тільки про «бонтон», але про чесноту, «необхідну для того, щоби гуманізувати наші суспільства».
Ліки проти недуг нашого суспільства
«В дійсності, шкода від споживацького індивідуалізму перед очима всіх. А найбільшою шкодою є те, що інші люди, які нас оточують, сприймаються як перешкоди для нашого спокою», – сказав Папа, зауважуючи, що індивідуалістське та споживацьке суспільство схильне бути агресивним, сприймаючи іншого як конкурента. Однак, і в таких обставинах існують люди, які «показують, що досі є можливим обирати ввічливість».
За словами проповідника, ввічливість є «протиотрутою від деяких патологій наших суспільств», таких як жорстокість, тривожність і розсіяна несамовитість, що «зосереджують нас на собі самих і закривають на інших». Через це стаємо нездатними сказати «дозвольте», або «вибачте» чи навіть «дякую». І стається так, що коли зустрічаємо ввічливу особу, то дивуємося, бо «ввічливість, на жаль, не є вже надто поширеною».
«Однак, дякувати Богові, існують ще ввічливі люди, які вміють відкласти свої турботи, щоби присвятити увагу іншим, аби подарувати усмішку, слово підбадьорення, вислухати когось, хто потребує звіритися, вилити душу», – сказав Святіший Отець, висловивши впевненість у тому, що відновлення ввічливості як «особистої та громадянської чесноти» може допомогти покращити життя в родинах, у спільнотах, у містах. «Досвід навчає нас, що вона, ставши стилем життя, може творити здорове співіснування, може гуманізувати суспільні взаємини, розчиняючи агресивність і байдужість», – мовив він.
